Актуально
21684 перегляди
|
Анатолій Гриценко потрапив в оточення |
Вчора «антикризова» більшість у Верховній Раді відправила у відставку Ігоря Ліхового і Романа Зварича, здорово потріпала нерви Юрію Павленку і Юрію Поляченку. Ще одному Юрію – міністру внутрішніх справ Луценкку – публічну прочуханку влаштував сам Віктор Янукович.
Відповідаючи на питання депутатів про майбутньому шефа МВС, прем’єр-міністр (з двома ходками на зону, між іншим, якщо вже хтось забув - прим. "Аратти") сказав буквально наступне:
- Я особисто не фахівець в питаннях Міністерства внутрішніх справ. Єдине питання – щоб він працював міністром внутрішніх справ, а не коментатором або кореспондентом друкованих чи інших ЗМІ. Для мене важливо, щоб він це зрозумів, і, на мій погляд, він багато зрозумів останнім часом.
Останні слова Віктора Януковича супроводжувалися м’ясоїдною усмішкою. Схоже, про самостійну політичну кар’єру Юрію Луценку найближчим часом краще забути. Неодноразовий показ подібних «прем’єріад» по ТБ – і рейтинг Юрія Віталійовича впаде «нижче плінтуса». Якщо, звичайно, його все-таки не відправлять у відставку вже найближчим часом.
Проте, не публічне патрання іміджу шефа МВС привернуло в ці дні увагу «proUA», а злагоджена атака Партії Регіонів і КПУ на міністра оборони Анатолія Гриценка. Відразу три парламентарії піддали пана Гриценка принизливій критиці.
«Регіонал» Василь Кисельов попросив парламентаріїв розібратися з «дерибаном майна збройних сил» в Ялті і Феодосії. Його колега за фракцією Людмила Кириченко розвинула цю тему і, зіславшись на нібито матеріали, що є у неї, фактично звинуватила пана Гриценка в «кришуванні» корупціонерів (див. Стенограму засідання ВР, час виступу – 10:16 ).
Нарешті, лідер комуністів Петро Симоненко навалився на всіх «помаранчевих» членів Кабміну, не забувши, проте, згадати про «міністрів, які «по телебаченню розповідають, як вони бачать розвиток України, самостійну позицію висловлюючи, не відстоюючи інтереси, які визначені законодавчими актами або рішеннями Верховної Ради».
Звичайно, в нашій країні з її убогою армією будь-якому міністрові оборони знайдеться що пригадати, було б бажання. В даному випадку воно, це бажання, б’є через край. Відразу два джерела у фракції Партії Регіонів на умовах анонімності повідомили кореспонденту «proUA», що основною причиною атаки на Анатолія Гриценка є його незговірливість з «біло-синіми» в питаннях ідеології.
- Так, є рішення бити по Гриценку. Причина – його активна агітація за НАТО, - повідомило перше джерело.
- Вирішено його «приструнити», оскільки він в Кабміні займається самоправством, ігнорує лінію уряду. Хто давав йому право робити заяви щодо референдуму про вступ в НАТО? – задався питанням (для «Регіонів», зрозуміло, риторичним) інший співбесідник нашого видання.
- Чому міністра оборони критикує Людмила Кириченко, а не, скажімо, Євген Кушнарьов? – запитали ми першого джерела.
- Ну, коли з такою критикою виступає жінка, то це як би не виглядає упереджено, - відповів депутат.
Сама Людмила Кириченко навіть злегка образилася, коли кореспондент «proUA» виклав їй цю точку зору. За її словами, вона вже достатньо давно займається темою корупції в збройних силах України.
- Є така комісія з питань приватизації, де я заступник, а до цього й очолювала комісію, - повідомила пані Кириченко. - У нас дуже багато документів з цього питання. І потім, до мене, просто як до народного депутата, звертається багато хто, тим більше, ви ж чудово розумієте, що таке санаторій, на очах у людей сьогодні руйнується вся ця система. Взяти хоч би той же Ялтинський військовий санаторій . Це були абсолютно нові корпуси. Ремонту там не треба було робити, можна було і без ремонту на них заробляти. Але особисто міністром було дано розпорядження - санаторій. І я вам хочу сказати, що такі рішення зазвичай ухвалюються кулуарно. Вважаю, що приватизація таких об’єктів не може йти в такому закритому форматі.
- Яка, по-вашому, роль Анатолія Гриценка в цій ролі? Це бездіяльність або корупційна діяльність?
- Я вважаю, що його роль належить до проявів корупційної діяльності. Він про це знає і своєю бездіяльністю (або навіть діями) цьому сприяє. Була ж прийнята програма, в результаті якої не тільки санаторій «Ялтинський», але й інші санаторії практично знаходяться на межі знищення. А то, що я говорю про списання будівель, ці будівлі знаходяться на землі, ціна якої дуже висока. Наведу приклад: допустимо, я списала казарму, за безцінь її продала, як будматеріали. Так, але я продала об’єкт! Об’єкт із землею!
- Ви як депутат зверталися до пана Гриценка?
- Неодноразово зверталася. Мало того, комісією з приватизації створена комісія для перевірки даних скарг. І ця комісія зверталася до пана Луценка для того, щоб він надав матеріали щодо порушень. Проте, він сказав, що ніяких матеріалів не надасть, і що він не зобов’язаний звітувати перед ким-небудь.
Що ж, судячи з усього, ми ще неодноразово почуємо про цю історію з вуст представників антикризової коаліції. Можна, зрозуміло, запитати, чому вони так люто не «торпедували» подібними темами міністра оборони в першому уряді Януковича (навряд чи при Олександрі Кузьмуку було менше «дерибана міністерської власності»), проте факт залишається фактом: тему санаторіїв мусуватимуть нещадно – і неодмінно із згадкою прізвища міністра. І хай він буде 100 разів «не в темі», - яка різниця?
Розрахунок такий: якщо є такого роду звинувачення, справа повинна вирішуватися через суд. А це – додаткове «паблісіті» з попутним привітом від новоспеченого міністра юстиції Олександра Лавриновича.
Втім, на те й щука, щоб карась не дрімав. Інтерес «регіоналів» до приватизації міністерських об’єктів повинен додатково мобілізувати самого Гриценка: якщо операція і справді вигідна Міноборони, всі документи повинні бути оформлені так, щоб комар носа не підточив. Якщо ж в Криму дійсно повним ходом «йде дерибан», то спокійна, голосна і всебічна перевірка повинна стати гідною відповіддю критикам.
Тільки так чиновникові можна виживати в рамках американської практики міжпартійних воєн. Практики, з деякого часу перенесеною американськими політтехнологами і на український грунт; практики, яка в процесі боротьби з опонентом припускає використання антикорупційних механізмів демократичного суспільства, – розголос в пресі, створення різного роду парламентських комісій і т.д.
Така інформація, з одного боку, викликає довіру електорату (і йде на користь суспільству); з іншого – піддається ретельній перевірці в суді, щоб забезпечити справедливий розгляд. Але то в США. У нас же, поки суть та справа, звинувачений в корупції чиновник може позбутися свого крісла. Отже, інформацію теж можуть підкинути спочатку неправдиву. Або ж дати свідомо помилкову її інтерпретацію. Адже рекомендації «їх» фахівців виконують «наші хлопці».
Анатолій Гриценко повинен розуміти (і напевно розуміє): він зараз – як сапер: будь-який пчих – і пролунає вибух. Причому з кожною пронатівською заявою міністра оборони напруження в повітрі зростає.
Наступний на черзі другий партнер в пронатівській зв’язці - міністр закордонних справ. Як довірливо повідомило нас джерело-«регіонал», «дуже скоро ми займемося і Тарасюком».
Публiкацiї за темою «Політмаразми»:
