Актуально
9764 перегляди
 |
Релігійність вбиває розумові здібності |
Про це пише The Independent за матеріалами публікації в журналі Personality and Social Psychology Review.
В основу публікації, під заголовком «Взаємозв’язок розумових здібностей і релігійності: мета-аналіз і деякі пропоновані пояснення», лягли дані 63 досліджень, проведених в період з 1928 по 2012 рік.
Американські психологи вирішили з’ясувати, що виходить при систематизації всієї наявної інформації. Вони звернулися і до програми довгострокового спостереження за обдарованими дітьми 1921 року: так як вчених тоді цікавила зв’язок психологічних характеристик з довготривалим життєвим успіхом, спостереження продовжується і за тими, хто дожив до наших днів.
Аналіз провела група вчених під керівництвом професора Мирона Цукермана. Розумові здібності (інтелект) автори визначають як «уміння міркувати, будувати плани, вирішувати проблеми, абстрактно мислити, осмислювати складні ідеї, швидко думати, вчитися на власному досвіді».
Релігійність визначалася психологами як участь у деяких (або всіх) аспектах релігії.
Відповідно до огляду, інші чинники - такі як стать чи освіта - не мають жодного значення для кореляції між інтелектом і релігійними переконаннями.
З 63 проаналізованих досліджень 53 показали негативну кореляцію між розумовими здібностями і релігійністю, а 10 - позитивну.
Зіставивши отримані різними психологами та соціологами результати, дослідники розрахували коефіцієнт кореляції інтелекту і релігійності. Коефіцієнт кореляції виражає те, наскільки (і в яку сторону) зміна однієї величини відбивається на іншій; прикладом корелюючих величин може бути вартість житла і відстань від центру міста.
Коефіцієнт, що дорівнює одиниці, позначає абсолютно чітку залежність і зростання однієї величини у відповідь на зростання інший, а коефіцієнт кореляції -1 означає те, що одна з величин зменшується при збільшенні іншої. Якщо коефіцієнт кореляції дорівнює нулю, будь-яку величину можна змінювати довільно без жодної зміни іншої, а проміжні випадки відповідають випадкам, коли міркувати про ефект можна тільки в термінах ймовірності.
Учені продемонстрували, що інтелект обернено корелює з релігійністю з коефіцієнтом від -0,20 до -0,25, причому найбільш ймовірне значення становить -0,24. Це означає, що серед досить великої групи атеїстів знайдеться більше людей з хорошими результатами тестів IQ і вищою освітою, ніж серед такої ж групи адептів тієї чи іншої релігії, причому величина ефекту зростає при переході від формально віруючих до тих, у кого релігія займає центральне місце в житті.
Так як кореляція сама по собі нічого не говорить про причинно-наслідкові зв’язки (наприклад, колір дня на календарі добре корелює з пасажиропотоком в метро, однак перефарбування всіх календарів в червоний колір метрополітену не допоможе), дослідники запропонували три різних гіпотези, здатні пояснити знайдену закономірність. Причому всі вони не виключають одна одну, тобто закономірність може бути обумовлена відразу декількома причинами.
В якості першого пояснення називається те, що розумні люди мають меншу схильність до конформізму і тому з меншою ймовірністю сприймають релігійні догми. Сам по собі причинно-наслідковий зв’язок інтелекту з конформізмом, зрозуміло, потребує окремого дослідження.
Крім того, вчені пов’язують інтелект з аналітичним стилем мислення, який, за їх словами, погано узгоджується з релігійністю (що теж узгоджується з минулими дослідженнями). І, нарешті, розумні люди зазвичай більшого досягають в житті і за рахунок цього знаходять способи організувати своє життя і без допомоги релігії.
Останній висновок добре узгоджується з соціологічними дослідженнями, які показали негативну кореляцію релігійності суспільства з добробутом його членів, а також з соціальною рівністю. Також психологам відомо, що релігійність в середньому трохи вище у людей, які пережили війну або землетрус.
«Більшість з існуючих пояснень (негативного зв’язку) об’єднані одним загальним посилом - положенням, що релігійні вірування ірраціональні, що не вкорінені в науці, не піддаються перевірці досвідом і внаслідок цього непривабливі для розумних людей», - цитує The Independent результуючу частину огляду.
«Розумні люди зазвичай витрачають більше часу на навчання, як форму саморегулювання, що дозволяє мати більш довгострокові зиски. Більш розумні люди також отримують більш високооплачувану роботу», зазначають дослідники.
Більше новин за темою «У світі науки»:
