Аратта - На головну

2 липня 2025, середа

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Померла Людмила Гурченко

Втрата 10334 перегляди

Опубліковано - 30.03.2011 21:45 | Всі новини | Версія для друку

Померла Людмила Гурченко
Померла Людмила Гурченко
Сьогодні, 30 березня, у Москві на 76-му році життя померла легенда радянського кіно, народна артистка СРСР Людмила Гурченко.

Як повідомляє РІА Новості з посиланням на джерело у медичних колах Москви, вона померла від серцевого нападу. "Викликали до Людмили Гурченко з підозрою на серцевий напад. Приїхала бригада, не змогла її відкачати", - розповіло джерело.

Зазначимо, що на початку лютого Людмила Гурченко була госпіталізована з переломом стегна. 6 березня її виписали з лікарні.

Людмила Гурченко народилася 12 листопада 1935 року в Харкові в сім'ї Марка Гавриловича Гурченко і Олени Олександрівни Симонової-Гурченко. У 1953-му, після закінчення десятирічки, вона поїхала в Москву і вступила до ВДІКу, в майстерню Сергія Герасимова і Тамари Макарової. ВДІК вона закінчила в 1958.
“Карнавальна ніч” зробила Людмилу Гурченко популярною
“Карнавальна ніч” зробила Людмилу Гурченко популярною
У кіно Людмила Гурченко дебютувала у фільмі Яна Фріда “Дорога правди” (1956). У тому ж році на екрани країни вийшла новорічна комедія молодого режисера Ельдара Рязанова “Карнавальна ніч”, де Гурченко зіграла одну з головних ролей і виконала пісню, яка зробила її знаменитою - “П’ять хвилин”.

У подальші роки вона стає однією з провідних актрис вітчизняного кіно. Серед найбільш відомих робіт Гурченко - ролі у фільмах “20 днів без війни”, “П’ять вечорів”, “Кохана жінка механіка Гаврилова” (1982), “Вокзал для двох” (1983), “Любов і голуби” (1984).

У 2000-ті роки вийшли такі фільми з її участю, як “Старі шкапи” (2000), “Жіноче щастя” (2001), Я“кщо завтра в похід...” (2004), “Карнавальна ніч-2, або П’ятдесят років потому” (2006). Фільмографія актриси включає понад 80 стрічок.

Гурченко не залишала і театральну сцену - виходили такі вистави з її участю, як “Без хреста” (1963), “Голий король” (1965), “Вічно живі” (1966) у театрі “Соврємєннік”; “Дурка” (1966) у Театрі кіноактора; “А чой-то ти у фраці?” (1991) у Школі сучасної п’єси; і багато інших.

Людмила Марківна Гурченко - народна артистка СРСР (1983). Нагороджена орденами За заслуги перед Вітчизною IV ступеня (2000) і III ступеня (2005) і почесним знаком Суспільне визнання (1998). Вона - лауреат багатьох кінопремій. Актриса написала книги “Моє доросле дитинство”, “Оплески”, “Балет життя”, “Люся, стоп!”.

У листопаді минулого року Людмила Гурченко відсвяткувала 75-річчя. Напередодні ювілею вона зняла фільм “Строкаті сутінки”, до якого сама написала музику, сама зіграла головну роль і сама заспівала. До останньої хвилини актриса продовжувала виступати на сцені і зніматися у кліпах.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Втрата»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Коли хоч в невеличкій частині народу жевріє ідея незалежності, коли хоч частина народу має змогу виявляти волю нації, то це ліпше, ніж коли нидіє цілий мозок нації в рабстві, атрофуючи в цілій нації волю до самостійного життя”
Дмитро ДОНЦОВ

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2025.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.