![]() |
У Кремлі явно нервують, тупо видаючи бажане за дійсне |
Про це заявив голова правління ВАТ «Газпром» Алєксєй Міллер, відповідаючи на запитання журналістів про те, яке місце «Газпром» відводить ГТС України з урахуванням будівництва морського газопроводу «Південний потік».
«Це повністю залежить від тієї ролі, яку відводить газотранспортній системі сама українська сторона. Якщо, як можна почути на Україні, ГТС - це історичний скарб, то, мабуть, її місце в музеї», - сказав Міллер.
Як повідомлялося раніше, 11 січня президент Росії Дмітрій Медвєдєв на зустрічі з главою «Газпрому» Міллером заявив, що просування щодо «Південному потоку» потрібно використовувати на переговорах з Україною
«Мені здається, що всі ці чинники, Алєксєй Борісович (Міллер), необхідно враховувати при ухваленні великих рішень, у тому числі і з Україною. І наші партнери мають розуміти, що існують багато різних можливостей для того, щоб «Газпром» поставляв газ до Європи», - сказав Медвєдєв.
Раніше Туреччина дала дозвіл на прокладання «Південного потоку» у своїй винятковій економічній зоні.
Довідка. Проект "Південний потік" передбачає будівництво газопроводу через акваторію Чорного моря з Росії до країн Південної і Центральної Європи. Передбачається, що він складатиметься з чотирьох ниток по 15,57 мільярда кубометрів кожна. Перша має бути введена в експлуатацію у грудні 2015 року, виведення газопроводу на повну потужність (63 мільярди кубометрів) очікується до 2018 року.
Орієнтовна вартість створення "Південного потоку" становить 15,5 мільярда євро, з яких 10 мільярдів припадає на морську ділянку, а 5,5 мільярда - на сухопутну.
«Газпром» має намір перенести початок будівництва газопроводу «Південний потік» з початку 2013 року на кінець 2012 року.
Від “Аратти”: навіть українському школяреві вже відомо, що потужність української ГТС як мінімум вдвічі більша, ніж у російських "потоків", а собівартість прокачки - нижча у рази. До того ж нові морські комунікації суттєво програють існуючим у надійності й безпеці експлуатації тощо.
Ми впевнені, що все це добре розуміють у Москві. Проте, традиційно вішають пропагандистську локшину власному електорату, розраховуючи, принагідно, розіграти "дурника" з українськими посадовцями.
Але попри всі зусилля тільки один очевидний факт спростовує дешеву пропаганду: якщо для Кремля українська ГТС нічого не значить, то чому вони так настирливо її домагаються? Будували б собі "потоки" мовчки, якщо це так вигідно. Але ж ні, вже більше десяти років триває свистопляска навколо української труби.