![]() |
Знайдені в Херсонесі ранньохристиянські гробниці довелося закопати до кращих часів через відсутність коштів на їх охорону |
Затягування прийняття довгострокової програми розвитку національного заповідника «Херсонес Таврійський» позбавляє його держфінансування, що може привести до втрати унікальних пам'яток, повідомляє сайт «Православіє.ru».
За словами директора заповідника Леоніда Марченка, уже рік у Кабміні України перебуває Концепція розвитку національного заповідника «Херсонес Таврійський» на 2006-2015 роки, а також проект Програми розвитку Херсонеса на найближчі десять років. «Концепцію підтримали Севастопольська міська адміністрація, Академія наук України, Міністерство культури й науки і навіть Міністерство фінансів. Немає тільки єдиного підпису – представника Міністерства економіки», – стверджує Л. Марченко.
Тому Херсонес не отримує необхідних засобів на розвиток, хоча згідно з проектом програми на вирішення питань збереження пам'ятників, проведення наукових пошуків, благоустрій території заповідника передбачається виділення з держбюджету 250 мільйонів гривень, тобто щороку по 25-27 мільйонів.
«Державі, звичайно, нелегко виділити такі кошти, тому нехай вони будуть меншими, але Концепція, а потім і Програма повинні бути все-таки підписані», – сказав директор заповідника. За його словами, у цей час через відсутність засобів багато унікальних пам'яток, які були відкриті в останні роки, з метою їхнього збереження довелося знову закопати. «12 років заповідник не мав жодного фінансування, а прийнята 2001 року програма розвитку на 5 років профінансована лише наполовину», – повідомив Л. Марченко.
Сьогодні, за даними керівництва Національного заповідника «Херсонес Таврійський» у фондах зберігається близько 200 тисяч знахідок, однак через відсутність пристосованих приміщень севастопольці й гості можуть побачити тільки 10 відсотків експонатів.
Як уже повідомлялося, у листопаді археологи національного заповідника «Херсонес Таврійський» відкрили на території некрополя два найдавніших пам'ятки раннього християнства – склепи, датовані III-IV століттями нашої ери. Унікальність склепів полягає в тому, що це пам'ятки археології, найвіддаленіші від античних центрів поширення християнства – Єрусалима, Антіохії, Рима, Олександрії, Константинополя.
Раніше найдавніші християнські склепи Криму були відкриті ще в 1903-1912 роках і датувалися початком V століття. Найдавніші археологічні пам'ятки раннього християнства – катакомби в Римі – датуються I-III століттям. Ранньохристиянські гробниці, датовані III-IV століттями нашої ери, відкриті на території Італії, Греції, Болгарії, Туреччини, Сирії, Лівану, Ізраїлю, Йорданії та Єгипту. Усього у світі 15 таких пам'яток.