Актуально
3846 переглядів
 |
Гарант підписав чергову агітку у вигляді закону |
Тим часом, медіаюристи зазначають: наразі антикорупційний закон не працює і технічні правки до інших законів йому не допоможуть – тільки судова практика.
Відтепер до публічної інформації належать всі відомості про майно, доходи і витрати державних службовців, тому доступ до них не може бути обмежений. Про це заявив глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін, коментуючи підписані Президентом зміни до законодавства відповідно до закону про запобігання корупції.
Глава президентської Адміністрації називає цей крок свідченням прозорості роботи влади, повідомляє офіційний сайт глави держави.
Проблем у тих, хто порушував антикорупційний закон, не виникало – Ар’єв
Внесені зміни, зокрема, до Закону «Про доступ до публічної інформації», потрібні для уточнення процедури так званого «громадського контролю», прописаної у Законі «Про запобігання і протидію корупції». Це дозволить, зокрема, вивести із тіні ту частину майна чиновників, яка «записана» на їхніх родичів, зазначає член парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, депутат-регіонал Володимир Олійник.
«Подібна позиція є стандартом європейським, щоб не тільки «око влади» – тобто прокуратура, податкова служба – а й «око народу» могли контролювати питання доходів і видатків чиновників усіх рівнів», – стверджує він.
Підписаний нещодавно Президентом закон має технічний характер. Заяви про кардинальні зміни, які настануть із його ухваленням, не мають під собою сенсу, вважає член парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, депутат-нашоукраїнець Володимир Ар’єв. Антикорупційний закон ухвалили минулого року, але на практиці він не виконувався у повному обсязі.
«Його виконував той, хто хотів, а хто не хотів – не виконував, але жодних проблем у тих, хто порушував цей закон, не виникало, оскільки не було контролю за його виконанням», – каже Володимир Ар’єв.
Межигір’я залишається таємницею
В Україні нині існують розбіжності між, власне, законами і їхнім виконанням, тому багато що залежатиме саме від судової практики, зазначає Ігор Розкладай, юрист аналітичного центру «Інститут Медіа Права». За його словами, досі тривають суди, зокрема, щоб отримати інформацію про те, кому належать земельні ділянки у Межигір’ї.
«Відмовляють, в чому числі й на персональні дані посилаються. Загалом, є досить багато способів, щоб відмовити», – пояснює Ігор Розкладай.
На його думку, імовірно, що ця справа дійде до Європейського суду. Що ж до інших випадків, то тут все залежатиме і від самих українців, вважає медіаюрист. Адже минулого року в Україні була доволі слабка тенденція подання громадянами інформаційних запитів.
Більше новин за темою «Влада»:
