Актуально
4680 переглядів
 |
Путіну скоро буде не до України? |
Про це йдеться в статті The Foreign Policy.
Видання відзначає, що аналітики енергетичної галузі вживають слова «руйнування» та «серйозне напруження», щоб описати, що може статися з нафтовими країнами після того, як ціни на ринку різко впадуть. Ніхто поки що не прогнозує новий виток падіння режимів за зразком Арабської весни. Але такий сценарій дуже ймовірний для режимів «нафтократії».
Ціна на нафту на американських біржах впала цього тижня до $83,27 за барель, а відповідно до світового еталону Brent Crude до $96,05 за барель. У той же час бюджети Ірану, Росії та Венесуели потребують принаймні $110 за барель, щоб триматися на беззбитковому рівні.
"Зважаючи на цей вже досить великий розрив доходів, цікаво, що станеться, якщо справдяться прогнози Citigroup, що ціни на нафту впадуть ще на $20 за барель", - пише видання. Прогноз нафтового експерта Філіпа Ферлегера є ще похмурішим – падіння цін до $40 за барель в листопаді, що майже збігається з побоюваннями міністра нафти Венесуели Рафаеля Раміреса - $35 за барель.
«Для Росії $35 або $40 або навіть $60 за барель буде руйнівним у фінансовому відношення. Це може завдати шкоди авторитету президента Владіміра Путіна, зважаючи на те, що його популярність та авторитет пов’язані з економічним зростанням», - вважає експерт Центру стратегічних та міжнародних досліджень Ендрю Качинс.
На думку The Foreign Policy, за рідкісними винятками те ж саме може статися і з іншими правителями нафтових держав, доходи яких від продажу нафти складають величезну частку соціальних витрат, спрямованих хоча б частково на підпорядкування можливого невдоволення їх населення. Саудівська Аравія може збалансувати свій бюджет допоки ціни на нафту залишаються вищими $80 за барель, а Катар для цього потребує ціну у принаймні $58 за барель.
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
