Актуально
5287 переглядів
 |
Здобутки проФФесіоналів. Як Україна віддаватиме борги? |
Саме вони, на думку чиновників, мають забезпечити стабільність Україні під час можливої кризи наступного року. Втім, експерти пов’язують таку зміну орієнтирів з неплатоспроможністю і низьким авторитетом України в очах міжнародних інвесторів.
Україна успішно забезпечує погашення зовнішнього боргу. За перше півріччя вона вже повернула частину боргу Міжнародному валютному фонду та російському ВТБ, запевняє директор Департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Міністерства фінансів України Галина Пахачук. Вона наголосила на новій стратегії, яка передбачає вихід на перший план внутрішнього фінансового ринку і запозичень.
«На сьогодні Міністерство фінансів погасило на зовнішніх і на внутрішніх ринках 44 мільярди гривень. Планувалось на початку року здійснити запозичення на зовнішніх ринках, але було прийняте рішення, що Міністерство фінансів в першому півріччі проводить запозичення на внутрішньому ринку для того, щоб дійсно мати оптимальне запозичення на зовнішніх ринках по вартості, по строку. Сьогодні маємо запозичення на внутрішньому ринку в різних валютах: євро, долар і гривня», – констатує Галина Пахачук.
Перехід на внутрішній ринок урядовці вважають необхідним, щоб захистити українські фінанси від можливої кризи наступного року, коли зовнішніх ресурсів на всі країни світу просто не вистачить.
Інвестори не збираються ризикувати своїми грошима –Лановий
Однак експерти справжню причину такої реформи вбачають у відмові міжнародних інвесторів кредитувати Україну.
«Уряд ще недавно не говорив цього, що він хоче на внутрішньому ринку брати кредити, тому що сподівався все-таки на міжнародні відносини. Ніхто не дає позичок Україні. Настільки ризикованим, негативним є рейтинг передбанкрутного, переддефолтного стану. Це одна з найнижчих, за рейтингом, країн світу, в Європі – найгірша, і ніхто з інвесторів не збирається ризикувати своїми грошима», – розповідає екс-міністр економіки, народний депутат від НУНС Володимир Лановий.
Також фахівець не радить довіряти втішним заявам Мінфіну з приводу виконання зобов’язань, адже вже восени старі весняні й нові осінні зобов’язання збільшать борговий прес на економіку і бюджет. Як наслідок – можуть відбутися певні фінансові зриви. Навіть якщо цього року вдасться знайти 5 мільярдів доларів для покриття боргу, то наступного це вже буде 8 мільярдів», – підраховує Лановий.
«Борг не спадає, а зростає за рахунок нових боргів і відсотків, які накручуються на старі борги. Уряд не має профіциту, прибутків, якими б він чисто покривав би свої зобов’язання. Вартість гривні падатиме, а це значить, що ми всі знову станемо біднішими. Зупинять виплату зарплат і пенсій, наприклад. Це буде вибухом, звичайно. Це теж може бути», – не виключає народний депутат.
Щоб запобігти такій ситуації, експерт радить знижувати курс, стимулювати експорт, обмежувати закупівлю газу і діяти у всіх напрямках плавно і не поспішаючи.
Більше новин за темою «Економіка»:
