![]() |
Найдавніша в Україні коляда збереглася на Прикарпатті |
Гурт молодих юнаків за зимові свята обходить усі вісімсот місцевих обійсть. За давнім звичаєм аби добро не минуло хату колядують навіть там, де господарі не живуть, а коли є велика сім’я, то колядою вітають кожного члена родини.
Криворівненська коляда – найдавніша в Україні. Дійство починається біля церкви, де колядників благословляє священик. Потім рушають до сільських осель. Прихід сповіщають трембітою. З народженням Христа кожного члена родини вітають персональною колядкою. Присвячують свій спів навіть худобі та бджолам.
Василь Текенюк, колядник:
«Нас якщо господарі хочуть прийняти більше так, то запрошують до хати, ми там сідаємо за стіл і колядуємо зокрема кожному коляду. Кожному тому, що ми поважаємо жителів села і хочемо всіх зокрема поздоровити з цим величним святом».
«На коляди» селяни записуються за три місяці до Різдва, складають список осель. Найбільша боротьба розгортається за візит колядницького гурту саме 7 січня. Головна вимога до колядників - пунктуальність, усі мають прийти у чітко визначений час.
Марія Зеленчук, господиня хати:
«До нас мають приїхати гості чи з Києва, чи Львова, чи із Закарпаття, із родини. То вони заказують, так день кажуть, тоді-тоді, щоб до нас прийшли. І щоб були точно на ту годину, бо вони довго не сидять, приїжджі».
Бути колядником – престижно. Першого-ліпшого до святкового хору не беруть. Чоловіки мають бути порядними і добрими господарями. Парубки - скромними і працьовитими. Якщо хтось перебере вина у гостях, його виганяють з гурту. Адже за 12 днів від Різдва до Водохреща колядники мусять побувати у восьмистах оселях Криворівні. Колядують навіть там, де господарі не живуть, аби добро не минуло землю прикарпатську.