Актуально
4773 перегляди
 |
Що стоїть за суперечкою «Газпрому» з Україною? |
Про це йдеться в статті Financial Times.
«$ 7 млрд. рахунок, яким «Газпром» вразив Україну за закупівлю менших обсягів газу, ніж минулого року, може виглядати як тиск з боку російської монополії. Насправді, він підкреслює, наскільки бізнес-модель Газпрому, а разом з нею і енергетичне панування Росії, перебуває під загрозою.
Рахунок здавалося навмисно було приурочено до підписання Україною новаторської угоди з Royal Dutch Shell щодо розробки обширних резервів сланцевого газу. Угода з Shell була найбільш рішучою спробою Києва звільнитися від хватки «Газпрому» на постачання енергоносіїв.
Але поєдинок «Газпрому» з його найбільшим іноземним замовником втілює ширші правові й нормативні проблеми та конкурентні загрози, з якими він стикнувся в Європі, котра на сьогоднішній день є його найприбутковішим ринком.
Тут, зокрема є й паралель з антимонопольним процесом відкритим минулого року в ЄС у зв’язку з порушеннями «Газпромом» свого монопольного положення в державах-членах ЄС з колишнього радянського блоку», - пише видання.
У коментарі Financial Times, експерт з енергетичного законодавства City University в Лондоні Алан Райлі відмітив, що вплив сланцевого газу і антимонопольне провадження може означати кінець європейської бізнес-моделі «Газпрому».
Його мережа довгострокових договорів поставки з національними енергетичними компаніями в кінцевому рахунку може бути замінена «єдиним взаємопов’язаним європейським газовим ринком», який спиратиметься на конкуренцію між різними центрами торгівлі газом.
«За словами Райлі, грамотною відповіддю з боку Москви (на дії ЄС – Ред.), було б роздробити «Газпром», відокремити його мережу газопроводів і дозволити кільком компаніям конкурувати за постачання в Європі. Це б зменшило можливість Росії використовувати газ як політичну зброю, але привело його газову промисловість до кращої юридичної та комерційної форми, яка б дозволила конкурувати на лібералізованому європейському ринку.
Замість цього, відповіддю Росії на провадження ЄС був правовий відповідник повернення спиною і закриття вух – Кремль видав указ, який намагається блокувати справу.
Втім, недотримання будь-яких майбутніх антимонопольних вердиктів, майже напевно прирече «Газпром» на провал та спровокує конфронтацію з ЄС. Це лише прискорить зусилля ЄС до диверсифікації джерел енергії, викликане двома попередніми відключеннями «Газпромом» газу для України», - йдеться в статті.
»
Більше новин за темою «Газоват»:
