- у 1919-1920 роках Кам`янець-Подільський ненадовго став державним центром України - останньою столицею УНР. Сюди перемістилися Директорія та Уряд УНР. В місті постав Комітет охорони Республіки. Однак у 1920 році Червона армія розгромила війська УНР.
Дотепер залишалося питання про надійність зброї, яку виготовлено таким незвичайним способом, однак нещодавно «першодрукарі» оголосили, що їх друкована цівкова скринька успішно витримала 600 пострілів.
Відразу зазначимо, що на принтері надрукували так званий «lower receiver», тобто нижню частину цівкової скриньки з приймачем магазина. У США саме вони підлягають реєстрації, в той час як верхня частина цівкової скриньки разом з самою цівкою перебувають у вільному продажі.
Попередня версія надрукованої цівкової скриньки витримала лише 6 пострілів, нова версія – 600 пострілів, тобто в сотню разів більше. Для тестування використали 100-зарядні барабанні магазини з патронами калібру .223 (5,56 мм).
Для того, щоб збільшити надійність надрукованої частини зброї, новатори провели ретельний розрахунок точок напруги матеріалу, після чого просто збільшили товщину цівкової скриньки в певних місцях. У деяких точках надруковану з пластику деталь довелося укріпити металевими вставками. Досвід друку зброї на принтері демонструє потенційну доступність зброї для широкого загалу.
На думку розробників друкованої зброї, заборони на вогнепальну зброю застаріли, не мають сенсу і обмежують не тільки свободу громадян, а ще й зменшують прибутковість компаній та податковий прибуток держави від цього сектора економіки.
Вони вважають, що краще контролювати поширення бездимного пороху для патронів, оскільки саме його в домашніх умовах виготовити дуже і дуже складно.
Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема.
Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас? Не вина це дезертирів, а горе. Не судить їх треба, а просить прощення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час.
Їх не учили Батьківщині — їх учили класовій ворожнечі і боротьбі, їх не учили історії. Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.” Олександр Довженко