Аратта - На головну

8 липня 2025, вівторок

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейських нагород. В 1747 році Г.Орлик одружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”...
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Чи проголосує проросійське лобі ПР за євроінтеграційні закони?

Влада 4389 переглядів

Опубліковано - 4.09.2013 16:10 | Всі новини | Версія для друку

Чи проголосує проросійське лобі ПР за євроінтеграційні закони?
Чи проголосує проросійське лобі ПР за євроінтеграційні закони?
За поглиблену співпрацю із Росією та входження до Митного союзу у Верховній Раді послідовно виступає лише фракція Компартії.

Між тим, за оцінками експертів, багато прихильників зближення із Москвою є й серед депутатів-регіоналів. Однак зараз більшість із них утримується від висловлювання своїх проросійських симпатій з огляду на позицію Президента Януковича та внутрішньопартійні правила.

Чутки про розкол у фракції Партії регіонів з огляду на суперечку довкола євроінтеграції є перебільшеними, запевняють самі депутати-регіонали. Один із євроскептиків, заступник голови фракції Партії регіонів Олег Царьов запевняє Радіо Свобода, що, попри розбіжності в поглядах на євроінтеграцію, підтримає відповідні законопроекти, адже вони є корисними безвідносно до зовнішньополітичного курсу.

«Є особисті точки зору окремих депутатів, але вони не вплинуть на голосування. Ці закони треба ухвалювати незалежно від того, куди рухається Україна», – каже він.

Наголошуючи на тому, що внутрішньопартійні дискусії не призведуть до розколу в лавах регіоналів, Олег Царьов також звертає увагу на заклик президента Віктора Януковича не протиставляти євроінтеграцію і співпрацю з Росією.

Дружба з Росією – найпопулярніша серед депутатів

Колишній голова СБУ, а нині заступник голови парламентського комітету у закордонних справах депутат-ударівець Валентин Наливайченко звертає увагу на той факт, що найпопулярнішою групою з міжпарламентських зв’язків є українсько-російська. Утім, за його словами, більшість депутатів працюють на українсько-російське зближення не на шкоду національним інтересам.

«Крім фракції комуністів, ніхто так грубо не висловлюється стосовно української незалежності і національних інтересів. Ніхто так наполегливо не просуває суто антиукраїнські проекти – наприклад, референдум щодо Митного союзу», – каже Валентин Наливайченко.

Наразі ж у парламенті немає дієвого російського лобі. Хоча у фракції Партії регіонів чимало прихильників проросійського курсу, однак на конфронтацію з президентом вони не підуть. Відверто опонувати курсу на євроінтеграцію за теперішніх умов наважиться не більше десятка регіоналів

«Вони будуть підтримувати офіційну позицію, але пошепки у кулуарах казатимуть, що краще б нам було домовитися з Росією. Так що лобі є, але воно приховане. Воно зараз нейтралізується тим, що просто бояться йти проти Януковича», – зазначає політолог Володимир Фесенко.

Утім, виявити свої проросійські симпатії такі депутати-регіонали можуть за певних умов, наприклад, якщо влада Віктора Януковича істотно послабне.

Референдум як бізнес-проект

Що ж до комуністів, то Володимир Фесенко припускає, що ідея Компартії з референдумом про вступ до Митного союзу може принести не лише політичні, а й фінансові дивіденди.

«Я просто переконаний, що це ще й комерційний проект. Бо референдум – це ж збір щонайменше трьох мільйонів підписів. А підпис оцінюється в конкретну суму. Думаю, що в інвесторів референдуму комуністи можуть просити не менше ста мільйонів у вільноконвертованій валюті», – вважає Володимир Фесенко.

Проте зусиль однієї лише фракції КПУ та окремих депутатів-регіоналів не вистачить для того, аби ефективно протидіяти євроінтеграції, констатує експерт.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Влада»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Люди, які ніколи не оглядалися на предків, не дбатимуть про нащадків”
Едмунд Берк

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2025.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.