Аратта - На головну

27 квітня 2024, субота

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Технологічний лохотрон переміг політичний. На столичних виборах

Самоврядування 6705 переглядів

Опубліковано - 26.05.2008 16:42 | Всі новини | Версія для друку

Технологічний лохотрон переміг політичний. На столичних виборах
Технологічний лохотрон переміг політичний. На столичних виборах
Маркетингові технології ошукування виборців принесли у столиці свій врожай, який не має нічого спільного із нагальними інтересами суспільства. Чи думали кияни, що їх вчергове ошукали? Чи варта копійчана подачка подальшого винищення святині твого народу?

„Якщо абстрагуватися від політичної складової київських виборів, зокрема, від аналізу результатів виборчих перегонів, то найголовніший висновок цієї виборчої кампанії - маркетологи перемогли політиків”, - вважає член БЮТ Микола Томенко.

Він звернув увагу на те, що більшість політичних сил, які потрапляють до Київської міської ради, активно залучала під час виборчої кампанії принцип виборчого маркетингу. Зокрема, йшлося про прямий або завуальований підкуп виборців через фінансове чи інше стимулювання їх участі у голосуванні.

„Якщо раніше це було радше виключенням, то тепер це стало нормою у столиці України”, - зауважив Томенко.

Він зазначив, що мало сподівається на активність правоохоронних органів у цьому питанні, але бодай громадський рівень оцінки масштабів такої „виборчої маркетології” треба з’ясувати. За словами Миколи Томенка, якщо публіцистично оцінювати особливість цієї виборчої кампанії, то можна сказати, що нарешті у Києві почав реалізовуватися один із слоганів Президента Віктора Ющенка про те, що „багаті почали ділитися із бідними”.

„Було би некоректно сьогодні називати конкретні політичні сили і конкретні механізми, але розмаїття прямого та опосередкованого підкупу голосів виборців сягало таких меж, що навіть деякі посадовці не боялися виплачувати гроші поштою із державних установ. На київських виборах була відсутня дискусія про стратегію розвитку міста Києва як столиці України, а на друге місце відійшли ідеологічно-партійні програми. Можливо, саме тому практично половина киян вирішила не брати участі у цьому дійстві”, - зазначив Микола Томенко.

Окрім цього, за його словами, про фантастичний розмах „цивілізованих” методів впливу на результати виборів свідчить і незбагненна активність киян у вечірній час. Так, за даними ТВК, станом на 16.00 середня явка по місту Києву була 33,8%, а сьогодні вже з’явилася інформація, що в цілому на виборах взяли участь близько 53% мешканців столиці.

На переконання політика, якщо не будуть зроблені висновки стосовно таких методів київського „завойовування” виборців, то цілком очевидно, що „маркетологи” почнуть домінувати і на парламентських та президентських виборах.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Самоврядування»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас? Не вина це дезертирів, а горе. Не судить їх треба, а просить прощення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час. Їх не учили Батьківщині — їх учили класовій ворожнечі і боротьбі, їх не учили історії. Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.”
Олександр Довженко

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.