В Африці науковці виявили людський слід, якому 1,5 млн років
За межею віків
12100 переглядів
Опубліковано - 27.02.2009 16:17 | Всі новини | Версія для друку
 |
В Африці науковці виявили людський слід, якому 1,5 млн років |
Найдавніші з виявлених досі слідів людських ніг знайдено біля поселення Ілерет на півночі Кенії. Британські антропологи розкопували у пошуках кісток протолюдини невеликий пагорб, що складається з піску, мулистих відкладень і вулканічного попелу, повідомляє Бі-Бі-Сі.Дві серії відбитків, за даними радіоізотопного аналізу, було залишено близько 1,5 мільйона років тому з інтервалом приблизно в 10 тисяч років істотами, що мали таку ж анатомію стопи, як сучасна людина, і короткі, близько поставлені один до одного пальці.
Учені припускають, що сліди належать людині працюючій (Homo ergaster) або його нащадкові людині прямоходящій (Homo erectus) - першим гомінідам, які мали пропорції, - коротші руки і довші ноги - що нагадують пропорції тіла людини розумної, повідомляє РИА "Новости".
Тим часом кенійська знахідка не проливає світло на питання, яким чином і коли саме мавпяча стопа трансформувалася в людську. Також викопні рештки зазвичай не містять кісток кінцівок, оскільки саме їх у першу чергу поїдали хижаки, що харчувалися падаллю. "Ми дуже мало знаємо про еволюцію рук і ніг наших предків", - визнає керівник групи дослідників професор Борнмутського університету Метью Беннет.
 |
Британські антропологи розкопували у пошуках кісток протолюдини невеликий пагорб, що складається з піску, мулистих відкладень і вулканічного попелу |
Відкриття зробили студенти Польової школи "Кубі Фора", розташованої в однойменному місці на півночі Кенії, що патронується Університетом Ратджерса в Нью-Джерсі, США в особі професора Джона Харріса (John Harris), який став провідним автором публікації. Співавтором статті став професор Метью Беннет (Matthew Bennett) з Борнмутського університету у Великій Битанії, що відсканував і оцифрував сліди в комп'ютерні тривимірні моделі, на підставі яких науковці й зробили свої висновки.
У 1978 році поблизу міста Лаетолі в Танзанії було знайдено ще давніші сліди, яким було близько 3,7 млн років. Але їх володар мав пласку стопу й ноги, пристосовані для хапання, про що свідчать розвинені великі пальці, що стояли під великим кутом від решти. Розмір, глибина й відстань між слідами дозволили вченим так само оцінити вагу, ширину кроку і стиль ходи доісторичних людей, що виявилися дуже схожими на сучасні людські.
Сучасні антропологи практично єдині в думці, що людина як вид зародилася в Східній Африці. На думку антропологів, перехід до сучасної побудови стопи і способу ходьби зіграв найважливішу роль в її еволюції, дозволивши швидше й далі пересуватися, успішніше здобувати їжу й освоювати нові простори.
В Африці також
виявили й найдавніше з відомих науці жител homo habilis ("людини умілої"). У печері Вондерверк завглибшки 130 метрів, біля підніжжя гір Куруман було знайдено кам'яні знаряддя, створені близько 2 млн років тому. Знахідки в печері близькі за віком до найраніших кам'яних знарядь, знайдених на території сучасної Ефіопії, вік яких становить 2,4 млн років.