Актуально
Регіон: 
 |
Заслужений художник України запрошує митців до своєї садиби набиратися натхнення |
Кожен привіз до Козичанки найдорожче з того, що має. Родина Іванюків із Полтавщини подарувала господареві глечик із домашнім медом, а київська художниця Людмила Тесленко-Пономаренко - виготовлений просто під ворітьми спасівський оберіг - на щастя й добробут.
Людмила Тесленко-Пономаренко, художниця:
- Взимку можна відламати травинку і заварити чаю собі. Тобто трави, знаходячись поряд з людиною, несуть ту природну силу, яка є в природі.
Літні зустрічі в садибі Анатолія Марчука відбуваються багато років. За цей час малювати козичанську природу, робити скульптури, брати участь у музично-поетичних вечорах приїздила сила-силенна як відомих митців, так і початківців. Гості теперішнього свята кажуть, що такі візити для творчих людей необхідні як повітря.
Анатолій Паламаренко, народний артист України:
- Тут душа заспокоюється, тут проситься обов'язково, якщо ти художник, душа його, обов'язково або на полотно, або якась пісня народжується, або до якогось слова кличе того чи іншого письменника, поета.
Сам художник каже, що продовжує справу батька, який ще 40 років тому запрошував до села студентів художніх факультетів. Скаржиться, що сільський голова без ентузіазму сприйняв проведення свята в Козичанці. Аби причепурити село, довелося довго його переконувати.
Анатолій Марчук, заслужений художник України:
- Не до свята потрібно чистити бордюри, а вони повинні бути чистими завжди. І якщо якась людина стає чи головою села, чи мером якогось великого міста - треба починати з помешкання, з подвір'я. І якщо людина вміє тримати порядок на подвір'ї, то вона буде добрим господарем.
Анатолій Марчук каже, що земля дає йому творчу силу. Близько ста творів уже віддав у перший приватний музей в Макарові. Він єдиний у районному центрі на всій Київщині. А на своїй садибі художник планує ще й створити музей народного побуту.
Більше новин за темою «Мистецький погляд»:
