Хроніка Майдану в Кишиневі. Урядові будинки розблоковано
Світ навколо нас
5080 переглядів
Опубліковано - 8.04.2009 13:27 | Всі новини | Версія для друку
 |
Хроніка Майдану в Кишиневі. Урядові будинки розблоковано |
Спецназ поліції вночі повернув під контроль влади будівлю адміністрації Президента Молдови та охоплений вогнем парламент в Кишиневі, захоплені напередодні демонстрантами, незадоволеними новою перемогою комуністів на виборах.В результаті зіткнень демонстрантів з поліцією у вівторок одна людина загинула і сотні отримали поранення. Маніфестанти виступили з вимогою об'єднання з Румунією і поставили над будівлею адміністрації Президента прапор Євросоюзу. Керівництво ЄС засудило насильство в Кишиневі.
Останній в Європі комуністичний лідер Володимир Воронін, якого Конституція зобов'язує покинути посаду Президента після двох термінів поспіль, закликав Захід допомогти відновити порядок і звинуватив опозицію в спробі захоплення влади.
Найближчий союзник Вороніна - Москва побачила в події "померанчевий слід", нагадавши про "кольорові революції" в Грузії, в Україні і в Киргизії, де масове незадоволення підсумками виборів, яке, на думку лідерів Росії і низки країн СНД, було інспіровано, Заходом, - вилилося в стихійну зміну влади.
Кореспонденти Рейтер на місці подій бачили десятки поліцейських в касках і з щитами, що зуміли витіснити активістів опозиції, із захоплених державних будівель в центрі столиці. Сотні демонстрантів покинули площу.
Лідери опозиції - трьох партій прорумунського толку - піддали критиці дії натовпу, але, водночас, вимагають нових парламентських виборів.
Організація з безпеки і співпраці в Європі в цілому позитивно оцінила молдавські вибори, де партія комуністів набрала більше 50 відсотків голосів.
Молдова з населенням чотири мільйони чоловік - одна з найбідніших держав Європи, і значну частину доходів країні приносить праця гастарбайтеров за кордоном, хоча на тлі глобальної економічної кризи, нині вони все частіше втрачають роботу.
ДОЛЯ ПРИДНІСТРОВ'Я
Найстрашніший за останні десятиліття спалах насильства в Кишиневі може ускладнити вирішення "замороженого конфлікту" між Молдовою і російськомовним Придністров'ям, що відкололося від неї. Москва вважає себе за найважливішого посередника в цих переговорах.
Росія продовжує розглядати Молдову, розташовану між Україною і Румунією на кордоні з Євросоюзом, як сферу свого впливу.
Молдова терміново відкликала з Бухареста свого посла, аби проінструктувати його, як поводитися в ситуації, що склалася.
Більшість демонстрантів, що вийшли на вулиці Кишинева, - це студенти, які не бажають жити під владою комуністів у разі їхньої перемоги на виборах.
Пізно увечері учора напроти парламенту продовжували знаходитися близько 600 осіб. Деякі з демонстрантів розмахували молдавськими і румунськими прапорами. Деякі підняли прапор Євросоюзу.
Колишній глава МВС, Воронін зміг стабілізувати ситуацію в Молдові, після приходу до влади в 2001 році, проте багато мешканців республіки, як і раніше, живуть в безпросвітних злиднях.
"Влада в Молдови не дозволить купці сп'янілих від люті екстремістів втоптати в багно нашу демократію", - сказав Воронін в телезверненні до нації, додавши, що лідери опозиції "вступили на шлях насильницького захоплення влади".
Того ж дня відбулася телефонна розмова Вороніна з Президентом Росії Дмітрієм Медвєдєвим, який раніше привітав молдавського колегу з перемогою на виборах. Медвєдєв висловився на користь швидкого мирного врегулювання ситуації, відновлення правопорядку, дотримання виборчого закону і конституційних норм.
Євросоюз і Сполучені Штати зкликали покласти край насильству. "Важливо, щоб .. люди утрималися від будь-яких проявів насильницьких дій. Це нікому ще не допомагало", - сказав представник Держдепартаменту США Роберт Вуд у Вашингтоні.
Актуально
До теми:
