Актуально
13848 переглядів
|
перша трансгенна мавпа Енді |
За словами японських фахівців, виведені трансгенні мавпи можуть стати одними із найбільш близьких до людини модельних тварин, використання яких дозволить вивчити характер багатьох генетичних захворювань людини, - пише Nature.
Спочатку вчені під керівництвом доктора Еріка Сасакі за допомогою вірусних векторів ввели у 91 ембріон мавп гени зеленого флуоресцентного білка, після чого 80 із цих ембріонів було введено в утробу сурогатних матерів. У п'яти мавп, що з'явилися на світ, деякі ділянки тіла світилися під впливом ультрафіолетового випромінювання.
Після цього вчені зуміли у пробірці запліднити яйцеклітини мавп статевими клітинами одного із трансгенних самців, кличка якого Коу. У результаті аналогічної операції на світ з'явилися дві трансгенні мавпи, які також демонстрували флуоресценції клітин свого організму.
Як зазначає видання, це перший досвід успішного одержання потомства від трансгенних приматів, генетично близьких людині. Автори статті вважають, що їхня робота відкриває великі перспективи щодо використання мавп у ролі модельних тварин для вивчення генетичних захворювань людського організму, зокрема і деяких відхилень у роботі головного мозку, таких, як хвороба Паркінсона.
"Мозок мавп не здатний мислити категоріями минулого та майбутнього і не здатний накопичувати знання. На відміну від них макаки можуть концентрувати увагу і приймати рішення, а тому саме вони можуть бути використані для вивчення порушень у роботі мозку людини, зумовлених неправильною роботою генів", - сказав Тадасаї Іса, експерт з Національного інституту фізіологічних наук Японії.
На даний час основною модельною твариною, найчастіше використовуваною у генетичних дослідженнях особливостей роботи людського організму, є будинкова миша, однак дана тварина може використовуватися у дослідженнях досить обмежено через значні відмінності у геномі людини та миші.
У свою чергу корейські фахівці раніше клонували першого у світі трансгенного собаку: у ДНК п'яти цуценят породи бігль вони ввели ген червоного флуоресцентного білка актину.
Більше новин за темою «У світі науки»:
