Актуально
89853 перегляди
 |
Нагадаємо, трипільські поселення (навіть у сотні гектарів, що перевищує в десять разів площу Вавилона в епоху його розквіту) простягалися від південних Карпат по всій центральній частині чорноземів сучасної України! На той час це була найвища цивілізація на європейському континенті!
Серед "орнаментів" сотень знайдених глеків, систематизованих у книзі Тараса Ткачука (2001 р.), з-поміж різного посуду було чимало таких, на яких по горизонталі бачимо тридцять стилізованих "трикутників". Нагадуємо, цифра "30" майже відповідає тривалості місячного циклу (видимих фаз Місяця) і середнього ротаційного циклу обертання плазми Сонця навколо своєї осі.
Чи не найцікавішою і однозначно переконливою, мабуть, слід вважати орнаментику глека з с. Майданецького (на нижньому малюнку): тридцять розміщених у звичайному місці верхньої частини “трикутників” з’єднані своєрідним хрестом (солярним знаком чи свастикою) з дванадцятьма(!) крапками або рисками. Ключем для розуміння проблеми послужив ще древніший ритуальний глечик незвичайної якості і краси, із чорної випаленої глини, знайдений недавно під час археологічних розкопок недалеко від місця впадання річки Стрий у Дністер на Прикарпатті (під керівництвом професора Лариси Крушельницької). На його верхній частині — мовби узор із трикутних силуетів, створених півсферами Сонця: без сумніву, щоденний послідовний "рух" світила над горизонтом, що зумовлює настання дня. Тільки потім, через якийсь час, на глеках з’являються стилізовані трикутники, що значать "День — один день!". Вони стали протоосновою і найвагомішим елементом знакової системи українського етносу і тогочасного Трипільського календаря.
Отже, первісно мова йде хіба що про "замовляння", а вже потім про "календар", яким користувалися трипільчани. Описаний "узор" став найвагомішим оберегом, символом майбуття. Він залишається незмінним на речах хатнього і особистого вжитку донині (на вишиванках, рушниках, писанках...).
Крім того, на деякому посуді, явно негосподарського призначення, зображено по 12 однакових елементів, які розміщені чи то по радіусу, чи то по кругу посуду. Це дозволило відразу запідозрити, що мова про календар, в якому рік складався з 12 "30-добових місяців" (що складало 360-денний цикл, цифра, яка і сьогодні використовується як 360 кутових градусів повного кола тощо). Разом із тим відомо, що "копа", яка використовувалася в побуті у нас донедавна для звичайного підрахунку кількості предметів, складалась із 60 одиниць.
Нагадаю ще раз, що вона була основою різних грошових систем, а також використовувалась для відліку часу в звичайному годиннику. Враховуючи вищенаведене, нам здавалось логічним припустити, що, можливо, відлік років у Трипільському календарі відбувався за допомогою цифри 60 — місячних циклів. Тривалість річного обігу Землі навколо Сонця становить 365.24219 сучасних діб.
Урахувавши це, з’ясовуємо, що в кінці кожного п’ятирічного циклу слід додавати 26 діб.
До теми:
