Актуально
22154 перегляди
|
«Пиляй, але знай міру!» |
В дитинстві я дуже любила слухати розповіді про весілля батьків. Мені було цікаво, скільки було гостей, як співав хор під час урочистої реєстрації шлюбу, хто з сусідок допомагав готувати олів'є, і за яким журналом мод мама за дві ночі пошила собі таку прекрасну сукню. Мабуть мама розповідала і про подарунки, і про привітання, але мені запам'ятався чомусь тільки один дарунок, досить символічний. Колеги по роботі подарували мамі з татом пилку і гайковий ключ! Зі словами-побажаннями: «Пиляй, але знай міру!» та «Зумій вчасно прикрутити!». Гадаю, немає потреби пояснювати кому яку фразу було адресовано.
Пила, бензопила, бензопила «Дружба-2», пилочка, навіть лобзик... якими тільки лагідними словами часом не називають нас чоловіки. Я свято вірю, що я - лобзик (і то дуже маленький, з трохи стертими зубчиками), а от чоловік таки наполегливо гордо іменує мене бензопилою «Дружба-2». Я себе втішаю, що як би не було, але ж дружба! Та ще й - два. Тобто дружити нам удвох, аж поки правнуків не оженимо, і ніякою пилкою цю дружбу не розпиляти.
Мабуть, кожна жінка не раз ламала собі голову над тим, як зробити так, щоб і чоловік нарешті кран полагодив, і не хапатися для цього за ту злощасну пилку, зіпсувавши тим самим на кілька днів (у декого - тижнів) погоду в домі. Жоден дипломований психолог не дасть на це відповіді чи готового рішення. Тож спробуємо самі розібратися, чому роздратоване «Запиляла!» ми чуємо частіше за лагідне «Добре, кицю, за годинку я все зроблю». І давайте домовимося, що ми не будемо звинувачувати в цьому тільки чоловіків.
По-перше, чоловіки - як діти. Жінки це добре знають, і навіть чоловіки з цим погоджуються. А дітям потрібно що? Мама, іграшки, і щоб їх частіше хвалили. Мама в дитинстві на полуденок варила мус з журавлиною поливкою. А ви це робите? Ні, бо ви з дитсадка терпіти не можете запах манної каші, з якої той мус готується. Тож в хвилини непорозумінь у коханого коли-не-коли, а вирине з підсвідомості: «Мама була добрішою. Мама варила для мене мус з журавлиною поливкою...». От вам і перша складова для «Запиляла!».
Ідемо далі - іграшки. Ви постійно відтягуєте його від комп'ютера, не завжди радієте, якщо він йде з друзями на риболовлю (це майже як не пустити підлітка поганяти з друзями у футбол), кажете, що міняти ваш старенький «Деу-Ланос» на новий «Опель» в кризу не зовсім доречно. Знайома картина... трохи схожа на: «Мамо, купи цей синенький тракторець! - Ні, синку. Немає грошей та й взагалі ми поспішаємо до поліклініки». От вам і друга складова. Зрозуміло, що за такі захоплення «іграшками» ви його не хвалите.
А коли хвалите? Коли доніс додому премію, коли ви зранку вдоволено зітхаєте, згадуючи про щось недавнє, коли нарешті «вгадав» і подарував на 8 березня не каструлю-скороварку а духмяну новинку від «Булгарі»... А коли сам визвався помити підлогу і при цьому не помітив під столом розлитий дітьми компот, хвалите?... Отож. А треба хвалити.
А компот або самі витріть, або дітей попросіть, замість того, щоб невдоволено тицяти йому: «Ну хто ж так миє? Ну хіба тобі повилазило, що ти не побачив цю калюжу?». Всі вже зрозуміли, що це та сама третя складова. Складова «дитячості», яка гостро проявляється в ситуаціях, коли справа доходить до пиляння. Чоловік, як тринадцятирічний підліток буде глибоко в душі огризатися, ухилятися, ностальгічно згадувати, яка була добра мама, коли він пішки ходив під стіл... А назовні буде виходити «шкандаль»!
По-друге, часто нам самим подобається грати роль пилок. Ну треба ж реалізувати в дорослому житті те, що бачили і чули колись у дитинстві: «Скільки можна тебе просити - винеси ялинку!? - Риба моя, ще не час, ось мине китайський Новий рік - тоді». А ще подружка свердлить мозок: «Хай мій тільки спробує не посидіти з дитиною, коли мені треба сходити на манікюр - я йому такееееее влаштую!». От і закрадається зрадлива думка - я теж можу влаштувати в разі чого. А бува, на жінок нападає депресія через передчасно втрачену фігуру, недавно втрачену роботу і марно витрачений час (я зварила борщ, вареники, напекла пиріжків і нафантазувала десерт зі збитими вершками, а вони все змололи за п'ять хвилин і навіть не подякували) і їм просто нема куди подітися, як тільки «випилювати» своє невдоволення життям і ситуацією, що у такий слушний момент склалася.
По-третє, буває так, що в обох просто поганий настрій. І коли вона пиляє, а він намагається прикрутити, обидва думають: «Ну нічого, воно швидко пройде. Може сьогодні повний місяць чи магнітні бурі, і це на нас так негативно впливає». Щиро бажаю вам (і собі також), щоб серед усіх нападів «пиляння», відсоток таких, коли ви розумієте, що винні не ви, а атмосферні явища і розташування планет, був найбільшим. А ще не варто забувати про ПМС і гормони. І хоча чоловіки уперто не вірять в те, що вони існують, це не привід не брати їх до уваги. Чоловіки, ви ж не вважаєте, що Інтернету не існує тільки через те, що його не можна помацати? Отак і з ПМС. А про те, що рівень гормонів у вашої дружини (і не тільки вашої, і не тільки дружини) стрибає, як курс долара цього літа, вам скаже будь-який фахівець з «жіночих болячок».
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
