Деградація Росії за часів Путина відображається цифрами, перед якими тьмяніють всі казки про наступаюче благоденство, які тиражують повністю контрорльовані владою засоби масової інформації.
У Російській Федерації 4 млн. бомжів, 3 млн. жебраків, 3 млн. вуличних і привокзальних повій, приблизно 1,5 млн. російських жінок “працюють” на панелі в країнах Європи і Азії. 6 млн російських громадян страждають на душевні розлади, 5 млн. — наркомани, більше 6 млн. хворіють на СНІД.
Щодня в Російській Федерації робиться 10 тисяч абортів, 7 мільйонів шлюбів в РФ бездітні.
У Росії скоюється більше 80 тисяч вбивств на рік. У дорожньо-транспортних подіях гине близько 30 тисяч чоловік. Близько 100 тисяч росіян гине щорічно від наркотичного передозування.
Щорічно в Росії скоюють злочини близько 3 мільйонів осіб. Увязнених в країні понад 1 мільйон — більш, ніж в СРСР під час сталінських репресій. РФ, за показником репресивності правоохоронної системи, впевнено посідає перше місце в світі — 800—810 увязнених на 100 тисяч населення.
Споживання спиртного в РФ — 14 літрів умовного спирту на людину на рік (за іншими даними — 18 літрів). Загальновідомо, що з рівня 8 літрів на душу населення починається фізична деградація нації.
У Росії проживає 31 млн. дітей до 18 років. З них, здорові не більше 30 відсотків, 3,5 млн — інваліди, 1 млн — наркомани. Дітей-сиріт 750 тисяч (більше, ніж після закінчення Великої Вітчизняної війни, коли дітей-сиріт було 678 тисяч). Два млн. дітей неписьменні. Близько п'яти мільйонів безпритульних.
У Росії півтора мільйони чиновників — втричі більше, ніж в СРСР. На хабарі і підкуп посадових осіб щорічно витрачається близько 33,5 мільярдів доларів.
По видобутку вугілля Росія “досягла” рівня 1957 року, по виробництву вантажних автомобілів — 1937-го, комбайнів — 1933-го, тракторів — 1931-го, вагонів і тканин — 1910-го, взуття — 1900-го. Практично повністю зруйнована авіаційна, радіоелектронна, автомобільна промисловість.
Якими ж методами вимірювалося зростання економіки, яке за час свого правління Путин позначив цифрою 69 відсотків? Ця метода називається “Середня температура по лікарні”. Країна з промислово розвиненої стала недорозвиненою. А зростання було забезпечене виключно паливним сектором. Нафтогазовий експорт виріс з 76 мільярдів доларів у 1999 році до 350 мільярдів. От і всі причини кособокого зростання, яке до 2008 року зійшло нанівець.
Зарубіжні експерти відзначили, що в 11 з 15 колишніх республік Радянського Союзу зростання було більшим, ніж у Росії. Гірше за Росію опинилася тільки Киргизія. Путін діяв не успішніше Президентів, що очолювали явно депресивні території. Він показав себе украй невмілим керівником. І виправдався в очах народу тільки зусиллями створеною ним же самим могутньої пропагандистської машини. Наслідком стала не тільки ліквідація політичної системи, фальсифікація народного представництва, але й повна відсутність творчого підходу до державної служби і економічних проектів державного масштабу.
Імітували реформи люди обмежені, корисливі, не здатні збирати команди талановитих виконавців і чути розумні заперечення. Путін пригрів в своєму уряді шкідників — Грефа, Кудріна і Зурабова, які послідовно і наполегливо реалізували варварські плани руйнування виробничого потенціалу країни і пограбування її світовою олігархією. Політична стагнація і кадрова катастрофа — прямий результат спроб видати бажане за дійсне і обманом утриматися у влади якомога довше.
У Росії були зруйновані і без того не найсприятливі умови для ведення бізнесу. Бізнес став додатком до адміністративних посад, а корупція — основою всіх господарських стосунків. Всесвітній банк в 2006 році поставив по цьому показнику Росію на 96-е місце з 175 можливих. За десятибальною шкалою, Росії виставили 3,8 за ефективність держуправління, а за законність — 1,9. Це - показники убогих африканських латиноамериканських диктатур, що вже відійшли в минуле.
Путін відзвітував перед народом тим, що іноземні інвестиції до Росії, за вісім років його правління, збільшилися в сім разів, а відток капіталу змінився притоком — до 82 млрд. доларів в 2007 році. За той же час капіталізація фондового ринку у порівнянні до 1999 року виросла в 22 рази і вийшла на рівень в 3300 мільярдів доларів. Товарообіг з зарубіжними країнами збільшився більш ніж у п'ять разів, туристи з Росії — це більше 6 мільйонів чоловік.
Наскільки серйозні ці цифри? Якщо врахувати, що Путін легалізував брудні капітали цілого сонму олігархів, то неважко зрозуміти, що таким самим чином легалізувалися і грошові потоки. Показане зростання — лише форма обліку. Ніяких якісних результатів ці цифри не принесли. Капіталізація — всього лише паперовий показник, який враховується в обігу фіктивних цінностей.
Не забуваємо, що Путін всі показники рахував після жахливого провалу 1998 року, пов'язаного з дефолтом. Ну а виїзд за рубіж — це свідчення нездатності зацікавити громадян відпочинком і туризмом у власній країні, а також певне відновлення зв'язків колишньої країни, розділеної крдонами в 1991 році. Ніяких досягнень просто не немає! Є лише лукаві цифри.
Окрім всіх інших хитрувань існує гра: відображення економічних даних то в рублях, то в доларах. При цьому людям невтямки, що за вісім років реальна купівельна спроможність долара в Росії впала як мінімум в два рази! Навіть ця обережна поправка кардинально міняє всі цифри. Криза 2008 року показала, що “путінськая стабільність” — фікція, обман. Картонна конструкция, збудована ним, почала завалюватися, і в 2009 році країна опинилася на межі катастрофи.
На країну впродовж багатьох років виливався золотий дощ — доходи від торгівлі нафтою. Путін не використав цю обставину, що давала нам можливість провести стратегічні зміни в господарському механізмі і якості життя. Багатство було проїдене олігархією та її обслуговуючим персоналом.
Натомість Путін відзвітував тільки різким скороченням зовнішнього боргу вкрай сумнівного походження (тобто задоволенням зобов'язань іноземців в умовах відмови від зобов'язань перед громадянами, у яких в 90-х роках була вкрадена вся власність і всі грошові заощадження). І ще - приростом ВНП до 8 відсотків на рік, який в матеріальному плані чомусь могли відчути лише володарі найбільших статків, але не пересічні громадяни.
Як людина, що не має жодного уявлення про реальну економіку, Путін не оперував натуральними цифрами виробництва й споживання. Він тільки і міг сказати, що за вісім років реальні доходи громадян виросли в 2,5 разу. Знову застосувавши принцип некоректних порівнянь замість, наприклад, порівняння споживчого кошика для кожного з соціальних прошарків. Яка користь знати відсотки зростання в рублях, якщо виробництво товарів летить під укіс? Сенс тільки один: приховати реальне становище справ і заколисати людей думкою про те, що все налагоджується.
Такий самий метод підтасовування був використаний, коли Путін оголосив, що при ньому Росія досягла рекордного за 25 років приросту народжуваності, а по кількості дітей — рекорду за 15 років.
Обман тут очевидний. Приріст обчислюється від надзвичайно низького рівня. А загальне зростання народжень - у порівнянні з періодом демографічної катастрофи. Правдиво було б сказати, що країна жахливо вимирає і стоїть перед демографічною прірвою, куди валиться з фатальною неминучістю.
Актуально
23489 переглядів
Публiкацiї за темою «Політологія»:
