Актуально
20131 перегляд
 |
Життя багатьох з нас, на жаль, схоже на такі будинки, але мало хто погоджується чесно подивитися на своє життя і визнати, - що все так і є. Покинутий або весь будинок, або значна його частина. Занедбаний будинок - це будинок, в якому немає господаря, точніше, - це будинок, в якому не відчувається його присутності. Господаря немає в будинку, його сили немає в будинку, його енергії немає в цьому будинку, - вона десь в іншому місці...
Про що говорить розлад у одній зі сфер нашого життя? Про те, що ми не приділяємо достатньої уваги цій сфері, - чи не правда? Або робимо те, що не потрібно робити, і не робимо того, що просто необхідно.
Безлад у квартирі говорить про те, що в ній немає люблячого господаря, брудне і хворе тіло говорить про те, що нам немає діла до нашого здоров’я, проблеми у стосунках починаються тоді, коли нас в них немає, ми не приділяємо їм часу й уваги, тому що ми звикли бути де завгодно, тільки не там, де потрібно - у власному тілі, у власних стосунках, у власному житті, у власному серці.
Кожній значущій стороні нашого життя необхідна усвідомлена присутність, але часто виходить так, що ми приділяємо багато часу фасаду будинку та території поруч з ним, а внутрішнє наповнення постійно втрачаємо з поля зору. Ми готові без втоми саджати квіти, влаштовувати галявини для пікніків, встановлювати гойдалки і лавки з тентами, городити паркани і чіпляти на них табличку "Будинок зразкового утримання", - щоб потім покликати гостей і веселитися з ними під гучну музику. Але куди ж нам подітися, коли свято у дворі закінчиться і гості роз’їдуться по домівках? Куди піти, якщо настане сезон дощів чи снігопадів? Так і трапляється, - що рано чи пізно нам доводиться повернутися в будинок, який ми одного разу залишили без уваги.
Подивіться, що з нами відбувається: ми надягаємо гарний одяг на тіло, яке давним-давно вимагає турботи й уваги, ми робимо вигляд, що не помічаємо роками відчуження і холод, які накопичуються у стосунках, а потім з подивом виявляємо себе розлученим; у нас є час на цікаву роботу, але не вистачає часу на те, щоб провести вечір зі своїми дітьми або батьками, а потім ми ніяк не можемо зрозуміти, чому ж нам з ними так "не пощастило".
Нас дуже довго немає в якійсь зі сфер нашого життя, а потім ми починаємо скаржитися на те, що світ несправедливий. Ні, він справедливий. Я переконана, що все в цьому світі влаштовано за законами вищої справедливості.
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
