Якщо коли-небудь дивився х/ф "Люди в чорному", то маєш пам’ятати сцену, де головні герої відкривають черепну коробку одного з персонажів, де знаходиться крихітний інопланетян, який керує людиною в її голові. От і уяви себе такою ось інопланетною істотою, розслабся і просто машинально спостерігай за тим як ти виконуєш дії, дозволь собі розкіш помилитися, ти тільки вчишся, тренуєш м’яз сили волі, так дай же їй працювати в зручному для неї режимі, але і не відмовляй їй в задоволенні стати сильною, - так як вона це може зробити.
2. Суперечності
Небажання робити справи так само може бути пов’язане зі страхом просунутися далі по життю. Все наше життя - це боротьба зі своїм власним організмом і справа набагато глибше хвороб, - мова про те, що якщо ти живеш, служачи винятково своєму організму, якому необхідні лише базові його власні потреби (тепло, їжа, постіль), душа від цього програє.
Потреби душі необхідно поставити врівень з потребами організму, це - ідеальна зв’язка, це щастя і є, проте, звичайно ж, все не так просто, адже так само існують і протиріччя.
Протиріччя - це найпотворніший компроміс в битві між душею і розумом, - при тому, що ніхто ніколи так і не перемагає в цій битві.
Протиріччя - це ті перепони, які ніколи не дозволяють людині стати собою. Всі вони створені зовнішнім світом, величезним зборищем людей, яким колись щось сказала людина з якостями лідера. Напевно не потрібно пояснювати, що така людина теж могла помилятися.
Одне з протиріч, - поширена фраза "потрібно стати кимось". Кимось. Ким завгодно. Разом з тим, а хіба все наше оточення не спрямоване на те, щоб ми не були ніким крім того, хто їм необхідний? Як їм сподобається якщо ти почнеш вводити нові правила? А ніяк їм це це не сподобається, та й ти їм подобатися перестанеш дуже і дуже швидко. Я жодної секунду не сумніваюсь, навіть будучи незнайомим з тобою особисто, що у тебе є такі речі, - в іміджі, в характері, в захопленнях, які ти не можеш змінити, - тому що існує оточення, яке тобі не дозволить цього зробити.
Тобто, під "кимось" автоматично розуміється успішний мільйонер, зі своїм бізнесом, який стильно одягається і взагалі симпатяга і ніхто інший. А як же інші варіанти?
Якщо що, згадуй час від часу, що фоткати себе на камеру власноруч було чимось ганебним до появи слова "селфі". Не чекай поки все, що ти любиш, увійде в моду, вона працює дуже дивно і ти можеш її не дочекатися.
А тепер уявімо, що ти сидиш зі своїми друзями в якомусь барі й обмусолюєш цю тему, "потрібно бути кимось", "ну так", "еге ж". А тепер питання на мільйон зі скарбнички того самого успішного мільйонера, - а що якщо один з вас все-таки стає мільйонером? Чи продовжаться взаємини таких друзів? Ні, ну серйозно, без дурнів, давайте хоча б цього єдиного разу не будемо нікого обманювати.
Ось один з хлопців бере і стає мільйонером, - не важливо як. Чи щасливі друзі, теж не важливо, людина за своєю природою егоїстична, а коли йдеться про чиюсь перевагу у всіх можливих сферах, які тільки можна купити собі за гроші, то жодної радості бути не може.
Ми можемо радіти тільки за незнайомих нам людей, бо їхній успіх ніяк не вплине на наше життя, - друг же весь час перебував з тобою в одній і тій же площині, він ділився з тобою своїми проблемами, він ходив з тобою в одні і ті само місця і ви безсумнівно в чомусь такі схожі. І ось він, засранець такий, бере і піднімається на цю сходинку, де він тепер може робити все про що ти тільки мріяв. Він може, ти - ні. Чи повинен він тут же запропонувати купу грошей друзями? Ні, - він їх заробив, це його гроші і він не повинен їх віддавати просто так, та й до того ж друзі швидше за все краще помруть, ніж попросять про це. Запропонує, - отже вважає їх нижчими. Не запропонує, - зажерся і кинув всіх. Друзі можуть бути різними, результати однакові.
Я повторю своє питання: чи продовжаться їхні стосунки? Ніколи. Ні за що на світі. Варіанти можуть бути різні, але відносинам кінець.
А тепер знову повернемося до друзів у барі, ніхто поки ще не розбагатів. "Потрібно зробити так, щоб очі вас мої не бачили, мене дратують ваші огидні пики, я б проміняв їх на купу грошей", "ну так", "еге ж". І ці люди дружать? Та це мабуть, що капець якийсь, а не дружба.
Необхідно жити сьогодні і, якщо є якісь бажання, краще не бажати, а просто потихеньку так робити. Так ви хоча б не створюєте протиріч зі своїм нинішнім світом і душа залишається спокійна. Ну, а якщо хтось знаходиться поруч з тобою лише до пори до часу, причому нахабно заявляє про це, то може пора цьому часові настати прямо зараз?
3. Годування енергетичних вампірів
Людина може крутитися немов дзиґа навколо інших людей з багатьох причин. Одна з найголовніших - її в дитинстві просто недолюбили, звідси затяте прагнення догоджати іншим. Така людина стає смішною і безглуздою, надто сильно намагається отримати схвалення від деколи абсолютно незнайомих людей, що виглядає дуже дивно з боку.
Так само дуже важливо не попастися на ярлик вічних прохачів, адже існує величезна кількість людей, чия взаємодія з іншими будується винятково на досягненні своїх власних справ. Такі люди швидше в штани накладуть, ніж побалакають з тобою зайву хвилину про тебе, а не про них. Реагуй на таких людей не так, як вони хочуть, і вони відваляться самі по собі.
Людина, яку ти "вирахував" відразу ж почне вести себе дуже дивно, вона ніби насильно проявить таку реакцію, що відразу розкриє всі її карти, варто тобі лише одного разу повести себе нетривіально. Швидше за все, це буде якась неможливо нахабна образа чи дуже підлий вчинок, але ж і ти б почав робити все, щоб врятуватися, якби тобі відрубували ноги, - чи неправда? Якщо людина чинить так, це означає, що ти забрав важливу частину її енергії, без якої вона перетворюється на інваліда. Ти "відрубуєш йому ноги", а насправді повертаєш свої власні.
Ці енергетичні вампіри ловлять слабких, вони не завжди роблять це свідомо, так відбувається тільки тому, що в іншому випадку енергії не буде у них самих. Не потрібно вже дуже злитися на них, стався спокійно до тих, хто не вміє жити, але і в жодному разі не дозволяй харчуватися собою, а то ж так і померти недовго.
4. Небажання відпустити
Так чи інакше, тримаючи в голові щось, про що ти шкодуєш, ти займаєшся тим, що поїдаєш себе зсередини. Енергія створюється і нікуди не дівається, а подіти її кудись необхідно обов’язково, такі правила. Отже, так чи інакше, починають відбуватися погані речі, які цю енергію пригнічують, і настільки, щоб такого ось "вільного часу" на всяку таку ось маячню у тебе більше не залишалося. Ось так, - енергія дійсно настільки вразлива до тих, хто її не цінує.
А тепер спробуй уявити, що минулого не існує. Немає ні минулого, ні майбутнього. Всі наші побоювання зникли в цей же момент, адже
побоювання про майбутнє - результат невдалого минулого і ніщо інше. Якщо ти не боїшся собак, то швидше за все на тебе ніколи не накидалася зграя бездомних скажених тварин, якщо твій будинок ніколи не горів і ти не рятувався в паніці, то навряд чи в тебе встановлені датчики диму, та й вогнегасника нема. Але ж ці ризики є завжди. На голову може впасти цеглина, бурулька, - що завгодно, не боїшся ти цього тільки тому, що логічний розум не допускає такої можливості, адже люди взагалі вчаться тільки на своїх власних помилках.
Та якщо по-чесному, то хіба страх допомагає? Ні, не допомагає, він з’їдає душу. Скорбота про минуле, про те, чого більше й не існує, - це дурість, від якої тобі негайно потрібно позбутися, якщо ти хочеш жити нормально. Страх про майбутнє так само безглуздий, бо немає і майбутнього. Це лише дивне слово і ти вільний поступитися загальноприйнятими нормами і "обдурити" (а може, розповісти йому правду?) свій мозок так, як вважаєш за потрібне. І якщо усвідомлення того, що є тільки ЗАРАЗ, допоможе тобі, то якого хріна ти повинен слухати тих, хто називає себе нібито логічним? Все, що допомагає, не є дивним.
5. Неіснуючі межі можливого
Останній пункт безпосередньо продовжує четвертий. Як тільки ти зрозумієш, що є тільки зараз, то виходить, що минулого ніколи й не було. І ось є тільки ти. Маленький інопланетянин всередині черепної коробки цієї дивної людської машини. То може ти якийсь вищий розум, мета якого потрапити в цю машину і зробити її життя дивовижним незважаючи ні на що? Ну, от така от у тебе з твоїми інопланетними друзями дивна розвага, що вже тут поробиш, - хіба що плечима знизати...
Змінюватися можна або потихеньку, або зробити це миттєво. Розповім історію: одного разу, повертаючись з довгого походу, ми з моїм приятелем заскочили проїздом в якесь місто і вирішили, що спілкуватися з усіма, та й один з одним, ми будемо винятково англійською. Я тут же переконав себе у тому, що я нью-йоркський американець, а величезний похідний рюкзак допомагав створити образ. Ми запитували дорогу англійською, замовляли їжу і ловили фрази пошепки перехожих і клієнтів ресторану про те, що до них зазирнули іноземці. Дорогою я почав виспівувати пісню, мені вже й не згадати яку, але погляди були чудові. Літня жінка. що проходила повз, брязнула собі під ніс "американець", а якісь веселі дівчата сфотографувалися з нами. Перетворення сталося миттєво і все це тільки тому, що минуле перестало існувати. Для мене залишилося тільки сьогодення, в якому нічого дивним чином не було визначено і нічого не було вирішено. У цій оболонці я міг робити те, чого не знав, що можу робити в своїй. Але що змінилося? І головне питання, - що зміниться для тебе і чи зміниться? Вирішувати тільки тобі.
P.S. Заморочки зі змінами завжди лякають, але якщо ти відчуваєш, що вони врятують твоє життя, то не бійся змін. Насправді, те, як ти себе почуваєш під час думок про це, страшніше самих дій, відчуття обов’язково створять м’який ґрунт, не потрібно слухати про те як складно жити, живи так, як хочеться насправді. Адже жити складно тільки тоді, коли ти з цим згоден.
Актуально
27382 перегляди
До теми:
