- в місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейських нагород. В 1747 році Г.Орлик одружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”...
Кожна людина мріє випробувати справжнє кохання, так як без цієї складової неможливо пізнати справжнє щастя. Кохання не можуть замінити жодні життєві блага - ні гроші, ні слава, ні високий соціальний статус. Тому, ми прагнемо знайти справжнє кохання, ми намагаємося зрозуміти чи кохаємо людину з якою нас звела доля, ми готові жертвувати заради кохання дуже багатьом.
Так чому ж нерідко трапляється так, що закохавшись і домігшись прихильності коханої людини, ми, через якийсь час, раптом з гіркотою усвідомлюємо, що наші почуття минули, і що той, хто ще вчора здавався нам милішим за всіх на світі, сьогодні вже не викликає у нас нічого, крім байдужості? Чому одні люди можуть зберегти своє кохання навіть на відстані і пронести його через багато років, а в інших кохання закінчується, ледве встигнувши зародитися?
Насправді причина в тому, що існує різниця між коханням і закоханістю. Ці два поняття, як дві сторони однієї медалі. Закоханість - приємне, але швидкоплинне почуття, яке, за спостереженням психологів, триває максимум три-чотири роки, хоча може закінчитися і набагато раніше. Кохання, на відміну від закоханості, часу не підвладне, і з роками, як правило, стає тільки міцніше.
Відрізнити кохання від закоханості буває дуже непросто, тому що між ними є багато спільного. Як кохання, так і закоханість породжують бажання володіти коханою людиною і приносять радість від спілкування з нею. Але, тим не менш, щоб зрозуміти чи кохаєш людину, можна копнути глибше і побачити неозброєним оком, що між закоханістю і коханням існує багато явних відмінностей.
Найзначніша відмінність полягає у тому, що закохана людина насамперед націлена на отримання задоволення та насолоди від любовних взаємин, а людина, що кохає, готова віддавати тому, кого кохає, - турботу, тепло і любов, нічого не вимагаючи при цьому натомість.
Любов, як сонце, світу відкриває
Безмежну велич людської краси.
І тому світ завжди благословляє
І сонце, що встає, і серце, що кохає.
Василь Симоненко
Кохання віддає, закоханість хоче отримувати, - і в цьому їхня принципова різниця. Тому на кохання здатна далеко не кожна людина, тоді як закоханість - справа звичайна. Кохати вміє тільки той, хто здатний на самовіддачу і на самопожертву в ім’я партнера. Егоцентризм і кохання - речі несумісні, тому егоцентрична людина може закохатися, але покохати - навряд чи.
Як ріки починаються зі невеликих струмочків, так і справжнє кохання може початися з закоханості. Але закоханість далеко не завжди переходить в кохання. Розглянемо ж докладніше ознаки кохання й ознаки закоханості.
Основні ознаки закоханості
Велике напруження емоцій
Закохана людина, особливо на початку закоханості, знаходиться в стані ейфорії, яка чимось схожа на наркотичне сп’яніння. Тому на даному етапі дуже важко визначити чи кохаєш ти людину. Під впливом закоханості люди нерідко втрачають сон і апетит, стають екзальтованими і неврівноваженими. Закохана людина, залежно від того, успішно або не дуже розвиваються її стосунки з коханою людиною, або відчуває себе на вершині блаженства, або переживає всі муки пекла.
Ідеалізація
Закохана людина не в силах дати об’єктивну оцінку якостям характеру об’єкта закоханості. Коли ми в когось закохані, він здається нам найкрасивішим, неперевершеним, найрозумнішим, добрим, шляхетним, самим-самим, зате недоліків його ми впритул не помічаємо навіть тоді, коли вони очевидні - звідси і всі розчарування, які приносить нам закоханість.
Ревнощі
Закохані егоїстичні і хочуть, щоб кохана людина належала тільки їм. Нерозділена закоханість приносить нам жахливі душевні муки і страждання. Коли той, в кого ми закохані, не відповідає нам взаємністю і дарує свою симпатію комусь іншому, ми так ревнуємо і переживаємо, що іноді готові вбити і його, і себе.
Завищені очікування
Закохана людина зазвичай мислить таким чином: «Я тебе кохаю, отже, ти мені винна: відповідати взаємністю, добре до мене ставитися і виправдати всі мої очікування та сподівання». Коли той, в кого ми закохані, чомусь не виправдовує наших очікувань, виявляється не таким добрим і благородним, не таким вірним і відданим, не таким розумним і талановитим, як здався нам на початку взаємин, ми, як правило, відчуваємо почуття глибокого розчарування, обурення та здивування: ну як це ми могли так помилитися?
Мінливість і нестабільність почуттів
«Від кохання до ненависті - один крок» - це сказано не про кохання, а саме про закоханість. Дуже часто закоханість, на яку не відповідають взаємністю, переходить у ненависть, образу і озлобленість.
Основні ознаки кохання
Незмінність
На справжнє кохання, на відміну від закоханості, не можуть вплинути жодні зовнішні обставини. Навіть якщо той, кого ми по-справжньому кохаємо, виявляється далеким від досконалості, ми приймаємо його таким, яким він є, і любимо, незважаючи ні на що.
Жертовність
Людина, яка кохає, готова багато чим пожертвувати заради того, кого кохає, і не для того, щоб щось отримати взамін, а тому, що отримує моральне задоволення, коли бачить кохану людину щасливою.
Справжнє кохання нещасним не буває.
Кохання, навіть якщо воно нерозділене, - це завжди стимул для самовдосконалення, для духовного розвитку, для роботи над собою. Ми повинні бути вдячні коханій людині вже за те, що завдяки їй випробували піднесене і прекрасне почуття, яке називається КОХАННЯ.
* * *
Як бачимо, зрозуміти чи кохаємо людину по-справжньому або почуття до неї всього лише легка закоханість зовсім не складно. Кохання і закоханість відрізняються дуже сильно одне від одного, тому їх можна назвати антонімами. Коли людина зізнається в коханні, вона найчастіше відчуває закоханість, так як про кохання говорять не словами, а вчинками.
Також закоханість створює ілюзію росту, насправді ж є зупинкою, кохання – це ріст особистості, - в коханні людина розкриває увесь свій потенціал, - а в закоханості витрачає марно енергію на «з’ясування стосунків».
Є ще одна характерна ознака, за якою можна відрізнити ці два почуття. Для закоханості статевий потяг має вирішальний вплив, у коханні він не першочерговий.
Наостанок гарна притча від Ентоні де Мело:
Закоханий юнак прийшов до дому своєї коханої та став стукати у двері.
– Хто там? – запитала дівчина.
– Це я, твій коханий, – відповів юнак.
– Забирайся геть, ти не мій коханий. – відповіла дівчина та прогнала юнака.
Бідака юнак спершу довго і сильно страждав, потім став мандрувати по світу, шукати мудрість, в надії зрозуміти та збагнути велику таємницю кохання. І ось одного дня через кілька років він знов прийшов до дому тієї дівчини, яку далі продовжував кохати та постукав у двері.
– Хто там? – спитала дівчина
– Це ти?.. – промовив юнак.
І двері відчинились…
Актуально
36606 переглядів
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
