Актуально
49248 переглядів
|
Ноам Хомський (Noam Chomsky) |
Ноам Хомський - американський лінгвіст, філософ, громадський діяч лівого спрямування, автор книг і політичний аналітик. Заслужений професор мовознавства в Массачусетському технологічному інституті і один і видатних діячів науки XX століття. Його фундаментальні праці в галузі теорії мовознавства і науки пізнання отримали заслужене визнання в науковому та викладацькому співтоваристві.
1 - Відволікання уваги
Основним елементом управління суспільством є відволікання уваги людей від важливих проблем і рішень, прийнятих політичними та економічними правлячими колами, за допомогою постійного насичення інформаційного простору малозначними повідомленнями. Прийом відволікання уваги вельми істотний для того, щоб не дати громадянам можливість отримувати важливі знання в галузі науки, економіки, психології, нейробіології і кібернетики.
"Постійно відволікати увагу громадян від справжніх соціальних проблем, перемикаючи його на теми, що не мають реального значення. Домагатися того, щоб громадяни постійно були чимось зайняті і у них не залишалося часу на роздуми, з поля - в загін, як і всі інші тварини" (цитата з книги "Тиха зброя для спокійних воєн").
2 - Створювати проблеми, а потім пропонувати способи їх вирішення
Даний метод також називається "проблема-реакція-рішення". Створюється проблема "ситуація", що розрахована на те, щоб викликати певну реакцію серед населення з тим, щоб воно само вимагало вжиття заходів, які необхідні правлячим колам.
Наприклад, допустити розкручування спіралі насильства в містах або організувати криваві теракти для того, щоб громадяни вимагали прийняття законів про посилення заходів безпеки та проведення політики, що зменшує громадянські свободи.
Або: викликати економічну кризу, щоб змусити прийняти як необхідне зло порушення соціальних прав і згортання роботи міських служб.
Природною реакцією на таку модель буде підвищення рейтингів і підтримка керівництва, а також «згортання» неугодних структур і усунення осіб, що заважають.
3 - Спосіб поступового застосування
Даний метод використовується в тих ситуаціях, коли необхідно, щоб суспільство прийняло непопулярний захід.
Щоб домогтися прийняття будь-якого непопулярного заходу, досить впроваджувати його поступово, день за днем, рік за роком. Саме таким чином були нав’язані принципово нові соціально-економічні умови (неолібералізм) в 80-х і 90-х роках минулого століття.
Зведення до мінімуму функцій держави, приватизація, невпевненість, нестабільність, масове безробіття, заробітна плата, яка вже не забезпечує гідного життя.
Якби все це відбулося одночасно, то напевно привело б до революції.
4 - Відтермінування виконання
Інший спосіб протиснути непопулярне рішення полягає в тому, щоб представити його в якості "болючого і необхідного" і домогтися в даний момент згоди громадян на його здійснення в майбутньому. Набагато простіше погодитися на будь-які жертви в майбутньому, ніж в сьогоденні.
По-перше, тому що це не відбудеться негайно. По-друге, тому, що народ в масі своїй завжди схильний плекати наївні надії на те, що "завтра все зміниться на краще" і що тих жертв, яких від нього вимагають, вдасться уникнути. Це надає громадянам більше часу для того, щоб звикнути до думки про зміни і смиренно прийняти їх, коли настане час.
5 - Звертатися до народу як до малих дітей
У більшості пропагандистських виступів, розрахованих на широку публіку, використовуються такі доводи, персонажі, слова і інтонація, начебто мова йде про дітей шкільного віку із затримкою в розвитку або розумово неповноцінних індивідуумах.
Чим інтенсивніше хтось намагається ввести в оману слухача, тим сильніше він намагається використовувати інфантильні мовні звороти. Чому?
"Якщо хтось звертається до людини так, як ніби йому 12 або менше років, то в силу сугестивності, у відповідь або реакції цієї людини, з певним ступенем імовірності, також буде відсутня критична оцінка, що характерно для дітей у віці 12 або менше років".
6 - Робити наголос на емоції в набагато більшій мірі, ніж на роздуми
Вплив на емоції представляє собою класичний прийом, спрямований на те, щоб заблокувати здатність людей до раціонального аналізу, а в результаті і взагалі до здатності критичного осмислення того, що відбувається.
З іншого боку, - використання емоційного фактора дозволяє відкрити двері в підсвідоме для того, щоб впроваджувати туди думки, бажання, страхи, побоювання, примусу або стійкі моделі поведінки...
7 - Тримати людей в невігластві, культивуючи посередність
Нерозуміння ситуації, участь в порожніх дискусіях і "телешоу", низький рівень освіти, невігластво і посередність - потужні знаряддя в руках ЗМІ.
Домагатися того, щоб люди стали нездатні розуміти прийоми і методи, які використовуються для того, щоб ними керувати і підкоряти своїй волі. Підпорядкування своєї волі проходить набагато простіше, коли в руках знаходиться слухняний матеріал.
"Якість освіти, що надається нижчим суспільним класам, повинна бути як можна більш жалюгідною і посередньою з тим, щоб невігластво, що відділяє нижчі суспільні класи від вищих, залишалося на рівні, який не зможуть подолати нижчі класи".
8 - Спонукати громадян захоплюватися посередністю
Впроваджувати в населення думку про те, що модно бути тупим, вульгарним і невихованим. Поки читачі і глядачі дивуються, як проходить у світ тупість, вульгарність і невихованість, ці самі якості стають визначальними у формуванні громадської думки. А цими визначальними набагато легше маніпулювати, ніж, скажімо, незалежністю думки або інтелігентністю.
9 - Посилювати почуття власної провини
Змусити людину повірити в те, що тільки він винен у власних нещастях, які відбуваються за браком його розумових можливостей, здібностей або прикладених зусиль.
Психотерапевти добре знають, що почуття провини - це «гачок», на який попадаються навіть найсильніші особистості. Той, хто володіє цим «гачком», може задавати напрямок і диктувати умови. Якщо ЗМІ вдається змусити людину повірити в те, що тільки він винен у власних нещастях, то тоді стає можливим відвернути його від боротьби з економічною чи політичною силою. Приниження і звинувачення самого себе в своїх бідах часто призводить до апатії і бездіяльності соціуму. І тоді керувати людиною стає набагато легше.
В результаті, замість того, щоб повстати проти економічної системи, людина починає займатися самознищенням, звинувачуючи в усьому самого себе, що викликає пригнічений стан, що приводить в підсумку, до бездіяльності.
А без дії ні про які революції й мови бути не може!
10 - Знати про людей більше, ніж вони самі про себе знають
Упродовж останніх 50 років успіхи в розвитку науки привели до утворення всезростаючого розриву між знаннями простих людей та відомостями, якими володіють і користуються панівні класи, особливо спецслужби та ЗМІ, які їм належать.
Завдяки біології, нейробіології та прикладної психології, "Система" отримала в своє розпорядження передові знання про людину, як в області фізіології, так і психіки, які дозволяють випереджати і передбачати тенденції і реакції суспільства. Системі вдалося дізнатися про звичайну людину значно більше, ніж вона сама про себе знає. Це означає, що в більшості випадків, Система має більшу владу і більшою мірою керує людьми, ніж вони самі.
Ноам Хомський
Публiкацiї за темою «Власна безпека»:
