Актуально
41854 перегляди
 |
У всі часи молодих людей одружували за принципом "стерпиться-злюбиться". Особливо в післявоєнні роки, коли більшість намагалася знайти ґрунт під ногами. Закрити пролом, що утворився і позбутися страху самотності. Незаміжніх 19-річних дочок батьки садили на вози і возили по селах, ніби пропонуючи: "Візьміть, заради Бога. І майстерна, і добра ". У XVIII столітті помісні дворяни супроводжували своїх дочок на "ярмарки наречених". Шлюби під девізом "стерпиться-злюбиться" штампувалися сотнями. Ніхто навіть не замислювався, що любов – не синонім слова "терпіти". Любов – це, перш за все, щастя.
Моя двоюрідна бабка - красива жінка з очима, як у Мішель Пфайффер, вийшла заміж за протекцією старшого брата. На той час їй вже виповнилося 28 років. Свати випили могорич, з’їли миску вареників і вдарили по руках. Хлопець вважався хорошою партією, тому то мав пасіку, вона – багатою нареченою, тому що все літо торгувала полуницею. Цього обрахунку стало достатньо для створення сім’ї. Забули сущу дрібницю: молоді люди ніколи один одному навіть не симпатизували. В результаті вийшов пшик. Пара народила дітей, побудувала будиночок і прожила п’ятдесят років сусідами.
У школі у нас була вчителька праці. Мила 26-річна жінка. Вона вчила нас намотувати нитки на шпульку, робити бутерброди і вишивати тамбурним і стебельчатим швом. В’язати шалі, майструвати з жолудів вази, з кавових зерен – портретні рамки, а ось в особистому житті їй не щастило. Може, тому що одна нога була коротша за іншу, а може просто ще не зустріла свою людину. Її намагалися посватати всі: від завуча до технічки. Пропонували своїх братів, овдовілих батьків, діверів. Вона скромно посміхалася, відмовлялася, а потім здалася під натиском наполегливої вчительки хімії і вийшла заміж без любові, розраховуючи на те, що стерпиться-злюбиться. Дуже швидко згасла, знітилася і перестала розповідати на уроках веселі байки. В’язати стовпчиком і викладати з гороху панно. Притерпітися – притерпілася, але так його і не полюбила.
Можна наводити приклади до нескінченності: Фіона з "Співаючих в тернику", Тетяна Ларіна, мадам Боварі, Анна Кареніна і Маргарита. Все терпіли, мовчали, переживали почуття жалості і почуття провини.
Тільки кохання – це не жалість і не "на зло і всупереч". Взаємини будуються не заради взаємин, а заради кохання. Жити не з "своїм" чоловіком – означає цілодобово носити сукню на три розміри менше і відчувати дискомфорт. Мучитися від того, що шви натирають боки, але, зціпивши зуби, натягувати робу знову і знову.
Хороша людина – не професія. Виходити заміж тільки тому, що він хазяйновитий, добрий і турботливий - мало. Потрібні почуття. Пристрасть. Гормони і феромони. За принципом просто "подобається" можна обрати туфлі-стилети, тур у відпустку, страву в ресторані і картину до великої кімнати. Для щасливого спільного життя цього недостатньо.
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
