Актуально
42780 переглядів
 |
Київ: гаряча вода і світло під питанням
1 серпня Київ має остаточно відновити контроль над столичним тепловим господарством. ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, а також сміттєспалювальний завод "Енергія", які забезпечують до 80% потреб киян у гарячій воді і опаленні, мають перейти в управління від "Київенерго" до комунального підприємства "Київтеплоенерго".
Разом із тепловим господарством "Київтеплоенего" успадкував від попереднього оператора і багатомільярдний борг за газ, який разом зі штрафами і пенями сягає 5 млрд грн. Нині і сума боргу, і те, хто його має повертати, є предметом суперечок, зокрема, і в судах.
Проте саме через цей борг "Нафтогаз" відмовляється укласти договір на постачання газу "Київтеплоенерго". А без нього під питанням не лише відновлення постачання гарячої води киянам, але й те, чи буде у столичних домівках опалення.
"Суд може розтягтися. Один, два, три, чотири місяці. Ми готові прийняти будь-яке рішення суду... Але у цей проміжок часу не шантажуйте місто! Дайте газ, щоб були тепло і гаряча вода. До рішення суду відключення киян від гарячої води - це бандитський метод!", - заявив мер Києва Володимир Кличко.
Водночас у "Нафтогазі" наполягають, що лише дотримуються закону, і кажуть, що компанія готова відновити постачання газу столиці одразу після того, як буде вирішено питання із тим, хто платитиме борг у 5 млрд.
Тож від 1 серпня ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 не отримуватимуть газ, а відтак, можуть зупинитися.
Небезпека полягає також в тому, що разом із теплом столичні ТЕЦ виробляють і електрику.
"В умовах збереження високої температури - це ризики перебоїв із електропостачанням",- заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Столична влада зобов’язала державні установи, підприємства та медичні заклади розробити план дій на випадок, якщо київські ТЕЦ зупиняться. Йдеться про готовність автономних і пересувних систем живлення та паливо-мастильних матеріалів для цих систем.
Київська влада вже говорить і про проблеми із підготовкою до зими.
Як заявив Петро Пантелеєв, це пояснюється недостатністю коштів у статутному капіталі "Київтеплоенерго", адже 20 липня рішення про збільшення статутного капіталу "Київтеплоенерго" із 1,2 до 2 млрд грн не було підтримане депутатами Київради. Через це коштів на ремонти і закупівлю техніки та енергоносіїв бракує.
Втім, якщо опалення у столиці і буде, то вже за новими, трохи вищими тарифами (на 0,2%), затвердженими НКРЕКП для "Київтеплоенерго".
Від 1 травня ця компанія вже керує тепловими мережами, тепловими пунктами, котельнями і лічильниками Києва.
До цього впродовж майже 17 років енергетичним комплексом столиці управляла "Київенерго".
У 2011 році акціонером "Київенерго" стала компанія ДТЕК, що входить до контрольованої Рінатом Ахметовим фінансово-промислової групи СКМ.
Водночас "ДТЕК Київські електромережі", яка з’явилася після реорганізації і відокремлення з "Київенерго", і надалі постачатиме Києву електрику.
Разом із ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 Київ відновить контроль і над сміттєспалювальним заводом "Енергія", який також виробляє теплову енергію для столиці.
Згідно із повідомленням КМДА, "щоб здійснити повноцінну передачу обладнання, на заводі необхідно повністю утилізувати залишки відходів у бункерах. Із цією метою завод тимчасово припинить приймати нове сміття".
Столична влада також запевняє, що це є плановою технологічною вимогою, яка "не спричинить негативних наслідків для функціонування міста".
Нове сміття на "Енергію" припинили доставляти з 22 липня. Поки що сміття, призначене для спалювання, тимчасово перенаправляється на сортувальні станції та полігони.
Наразі завод "Енергія" переробляє близько чверті твердих побутових відходів столиці, забезпечуючи опаленням і гарячою водою близько 300 багатоповерхівок.
Ціна газу: стабільність для населення, для промисловості - ні
Уряд вирішив не підвищувати тарифи на газ для населення з 1 серпня і ще раз подовжити дію постанови, яка ще з літа 2017 року зафіксувала ціну на газ для населення на рівні 4 942 грн за тисячу кубометрів без ПДВ.
Проте цього разу підвищення було відтерміноване на місяць - до вересня, а не на два місяці, як це було раніше.
Ще у квітні 2016 року уряд вирішив, що ціна на газ для населення має розраховуватися на основі ринкових показників. Цю ринкову ціну на газ урядовці мали порахувати до 1 липня 2017 року. Проте цього не сталося, оскільки тоді б тарифи могли суттєво зрости. Після цього уряд лише подовжував дію відповідної постанови.
Встановлення ринкових цін на газ для населення є серед зобов’язань, які Київ взяв на себе згідно із Меморандумом про співпрацю з МВФ, тож виконання цього зобов’язання є передумовою надання нових позик головним міжнародним кредитором України.
В уряді кажуть, що ведуть активні переговори з МВФ щодо цього питання. А в МВФ, де схвально відгукнулися про зміни до закону про Антикорупційний суд, вкотре нагадали, що питання цін на газ і балансування державного бюджету залишаються на порядку денному переговорів.
Міністерство економіки вже заклало у свої прогнози соціально-економічного розвитку країни 18% подорожчання газу для населення до кінця 2018 року. У НБУ оцінюють його у 25% цього року, а наступного - ще на 15%.
Тим часом ціни на газ для промисловості мають вчергове зрости. Мінімальна ціна на газ для промислових споживачів, які купують понад 50 тис. кубів і не мають боргів, зросте до 10 130 грн за тисячу кубометрів з урахуванням ПДВ. Максимальна ціна становитиме 11 083 грн за тисячу кубів.
Газу подобово не буде
Від 1 серпня український ринок газу мав перейти від місячного балансування, тобто визначення потреб і ресурсів палива, на добове.
Проте в останні дні липня НКРЕКП вирішила відтермінувати це до жовтня.
У "Нафтогазі" привітали це рішення, твердячи, що воно "дозволило уникнути колапсу на ринку постачання газу для соціальних категорій споживачів та завадило легалізації крадіжок газу недобросовісними учасниками ринку".
Водночас ініціатори змін твердили, що вони дозволять знизити ціни на газ для кінцевих споживачів, адже вони отримають змогу купувати газ від різних продавців за актуальною на кожен день ціною.
Відповідне рішення Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) ухвалила ще у грудні 2017.
Проте його запровадження весь час відкладалося, а оператор української ГТС "Укртрансгаз" і НАК "Нафтогаз" критикували рішення НКРЕКП. Більше того, "Укртрансгаз" навіть оскаржив його у суді, а також звернувся до Секретаріату європейського Енергетичного співтовариства, аби суперечку розв’язав європейський арбітр.
Ці зміни на ринку газу мали супроводжуватися введенням в дію спеціальної автоматизованої інформаційної платформи. Але в останній момент з’ясувалося, що до неї є претензії, а НКРЕКП оштрафувало "Укртрансгаз" на 850 тис. грн за недотримання Кодексу газотранспортної системи щодо створення інформаційної платформи.
Немає ясності і щодо спеціальної торгової платформи, потрібної для добового балансування ринку газу.
НБУ і монети
З 1 серпня Національний банк почне стягувати з банків плату за підкріплення кас монетами номіналом 10 і 50 копійок.
10-копійкові монети коштуватимуть 20 гривень за тисячу штук, а монети у 50 копійок - 35 гривень за тисячу монет.
Монети у 1,2, 5 і 25 копійок банки і надалі отримуватимуть безкоштовно. Ці монети НБУ припинив карбувати від 1 липня цього року.
Хто стане студентом
1 серпня Міносвіти оприлюднить рейтинговий список вступників в українські вищі навчальні заклади.
Абітурієнти дізнаються, чи вступили вони на "бюджет", а громадськість - які спеціальності є найбільш популярними серед випускників шкіл.
Кабінет для перевізників
З 1 серпня в Україні введуть електронний кабінет для автоперевізників. У ньому будуть записані всі дані про перевізника, його ліцензії, маршрути, штрафні бали тощо.
Як заявляв міністр інфраструктури Володимир Омелян, до цього електронного кабінету матиме доступ сама компанія, транспортна інспекція та Національна поліція.
Це рішення було ухвалене по тому, як лише за один день 20 липня в аваріях за участю маршруток загинули 18 людей.
Проїзд дорожчає не лише в Києві
З 5 серпня у Дніпрі проїзд у громадському транспорті подорожчає до 4 грн. Раніше поїздка у наземному транспорті в Дніпрі коштувала 1,5 грн, а в метро - 2 грн. Тепер проїзний на день коштувати 10 грн, на тиждень - 60 грн, на три місяці - 600 грн. За пільговиками збережеться безкоштовний проїзд.
Місяць тому проїзд у громадському транспорті в Києві подорожчав до 8 грн. Від 1 серпня Київський метрополітен припиняє безоплатний обмін старих синіх жетонів на нові зелені. До вересня їх можна буде обміняти з доплатою.
Публiкацiї за темою «Добробут»:
