X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

22 жовтня 2021, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Заліщики (Тернопільська область), після нападу Німеччини на Польщу в 1939 році, деякий час перебував польський уряд. А вже після вступу у війну Радянського Союзу, цей уряд через Румунію евакуюється в Англію, й до 1945 року вважався легітимним урядом Польщі...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Україна розраховує отримати План дій щодо членства в НАТО у 2021-му – Таран. Які шанси?

Політика 2777 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 2.12.2020 | Всі публікації | Версія для друку

Україна розраховує отримати План дій щодо членства в НАТО у 2021-му – Таран. Які шанси?
Україна розраховує отримати План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) і сподівається на підтримку цього рішення на наступному саміті альянсу у 2021 році.

Про це напередодні засідання міністрів закордонних справ країн НАТО заявив міністр оборони України Андрій Таран. У середу, 2 грудня, за участі України та Грузії на спеціальному засіданні міністри закордонних справ НАТО обговорюватимуть безпекову ситуацію, що склалася у районі Чорного моря. Також міністри обговорять подальшу підтримку обох партнерів. Чи піде ця підтримка настільки далеко, що відкриє двері до членства, надавши необхідний план дій?

У вівторок під час брифінгу в міністерстві у Києві міністр оборони України Андрій Таран заявив, що Україна має всі підстави розраховувати, що План дій щодо членства в НАТО – перший крок до самого членства, вона отримає вже наступного року.

По-перше, за словами міністра, курс України на повноправне членство в НАТО закріплений у Конституції України. По-друге, швидке отримання Плану дій щодо членства в НАТО зафіксоване як мета у нещодавно ухваленій Стратегії національної безпеки України. І по-третє, за словами міністра, протягом останніх семи років Україна відстоює не лише власну незалежність, а й безпеку та стабільність Європи, а також «виступає потужним форпостом на східному фланзі НАТО».

«Поінформуйте, будь ласка, свої столиці, що ми сподіватимемось на вашу всебічну політико-військову підтримку щодо прийняття такого рішення на наступному саміті НАТО у 2021 році. Це стане практичним кроком та демонстрацією відданості рішенням Бухарестського саміту 2008 року», – сказав міністр оборони України, звертаючись до послів та військових аташе держав-членів НАТО, а також представників офісу НАТО в Україні.

Тоді, на саміті в Бухаресті Україна і Грузія сподівалися отримати ПДЧ, але країни НАТО під тиском Росії не пішли на цей крок. Вони лише пообіцяли, що одного дня Україна та Грузія стануть членами НАТО і що ПДЧ буде наступним кроком на їхньому шляху до членства. Сказати щось інше в тих обставинах означало, що питання про те, кого приймати, а кого не приймати в західний оборонний альянс, фактично вирішує Росія, а не самі члени альянсу.

Пізніше Росія зробила все для того, щоб ані Україна, ані Грузія не змогли отримати підтримку країн НАТО для вступу. Влітку того ж року Росія розпочала війну проти Грузії, відкинувши на багато років питання про можливе повернення під контроль Тбілісі її сепаратистських територій – Південної Осетії та Абхазії. А ще через шість років жертвою російської агресії стала вже Україна, незважаючи на те, що в той час вона, зусиллями промосковського президента Віктора Януковича, проголосила «позаблоковий статус».

Але з часу російської агресії, і незважаючи на неї, обидві країни не припиняли стукати в двері НАТО.

«Ми віримо, що для НАТО було б правильним рішення про членство в альянсі України та Грузії. Наші країни мають багато спільного. Це пострадянські республіки, це країни, котрі зазнали агресії з боку Росії. З нашої точки зору, потенційне членство в НАТО України та Грузії матиме суттєвий вплив на євроатлантичну безпеку та стабільність, зокрема, у Чорноморському регіоні», – наголосив Андрій Таран під час брифінгу.

Зі свого боку НАТО також подає сигнали про готовність до більшого зближення. Під час онлайн-пресконференції напередодні дводенного засідання глав МЗС країн-членів альянсу генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що альянс продовжує нарощувати підтримку України і Грузії у Чорноморському регіоні у відповідь на посилення позицій Росії.

Столтенберг наголосив, що регіон Чорного моря має важливе значення для НАТО на тлі нарощування військового потенціалу Росії в регіоні. «Ми бачимо, що Росія порушує міжнародні угоди і розміщує нову зброю», – сказав Столтенберг. У цьому зв’язку альянс збільшує підтримку і взаємодію з Грузією і Україною.

«Оскільки ми бачили, що Росія порушила територіальну цілісність і суверенітет цих двох країн через незаконну анексію Криму і присутність російських сил у регіонах, які є визнаною територією Грузії, ми нарощуємо політичну і практичну підтримку. І спостерігаємо, що Росія посилює свою військову присутність не в останню чергу у Криму. І це є причиною того, чому ми повинні у подальшому зміцнювати нашу присутність у регіоні, також розглянути це питання з нашими партнерами – Грузією і Україною», – сказав Столтенберг.

Він також нагадав про те, що альянс уже має значну присутність у Чорноморському регіоні, де нещодавно відбулися навчання за участі кораблів союзників. Також НАТО розміщує тренувальну багатонаціональну бригаду, яку очолює Румунія.

Про посилення підтримки НАТО України і Грузії домовилися навесні міністри закордонних справ країн НАТО. Заходи включали проведення спільних навчань у Чорному морі, протидію гібридним формам ведення війни і налагодження обміну радіолокаційними даними про рух у повітряному просторі.

Чи є війна на Донбасі і окупація Криму непереборною перешкодою?

Частина експертів вважає, що поки триватиме конфлікт з Росією на Донбасі та Крим перебуває поза контролем Києва, Україна не має перспектив на членство в альянсі, бо на неї би поширювалася Стаття 5 про колективну оборону, і країни НАТО не захочуть збільшувати свої ризики зіткнення з Росією.

Як нагадують автори статті у «Європейській правді», у 2018 році директор The Heritage Foundation Люк Коффі оприлюднив доповідь «Членство в НАТО для Грузії: в інтересах Сполучених Штатів і Європи», де пропонував не поширювати дію 5-ї Статті Північноатлантичного договору про колективну оборону на окуповані території.

У НАТО існують прецеденти, коли дія 5-ї Статті обмежується. Наприклад, з неї вилучені анклави Іспанії у Північній Африці, заморські департаменти Франції та Нідерландів, а також Гавайські острови США.

Є і інші ідеї щодо того, як наблизити членство України та Грузії в НАТО. Наприклад, Александр Вершбоу, колишній заступник генерального секретаря НАТО та колишній американський посол в Росії, нещодавно запропонував створити новий статус для України і Грузії – «асоційований член НАТО» і в такий спосіб пришвидшити їхній рух до повного членства, бо надання ПДЧ є досі каменем спотикання між членами альянсу.

А почати він рекомендує з того, щоб відправити більше військових з країн НАТО до України і Грузії для спільних навчань. Це послало б Росії сигнал про те, що НАТО підтримує своїх партнерів – послати військових для спільних тренувань і зброю, якої ці країни потребують. «Це показало б Росії, що ми серйозно розглядаємо їхнє майбутнє членство і їхню суверенність та незалежність», – сказав Вершбоу.

Українські експерти зауважують, що в політиці альянсу з часу військової агресії Росії на Донбасі відбулися серйозні зрушення. Якщо на початку існувало негласне ембарго на постачання зброї до України, то з часом воно було зняте. Як зауважив нещодавно один з провідних військових експертів Валентин Бадрак, ідеться передусім про технологічну зброю, без якої Україна не зможе отримати переваги над противником.

«Якщо на початку, в 2014-2016 роках, ці обмеження були дуже сильними, то нині їх стає все менше і менше. Серед позитивних прикладів – продаж летальної зброї», – зауважив Бадрак, наголошуючи на практичній співпраці з НАТО, яка підвищує технологічну спроможність України і одночасно наближає членство в альянсі.


Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Політика»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

У сучасних умовах будь-яка нація, що не бажає «самознищення» чи рабського становища у світовому співтоваристві, повинна на перше місце висувати завдання інтелектуальної безпеки”
Юрій Канигін

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2021.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.