X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

1 серпня 2021, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- гетьман Петро Дорошенко останні двадцять років свого довгого й бурхливого життя прожив у почесному засланні в Росії. Був Вятським воєводою. Отримав від російського царя в маленькому містечку Яропольче (Волоколамський повіт поблизу Москви) помістя - 1000 дворів і пенсію в 1000 карбованців. Там же він і помер 9 листопада 1698 року, де і був похований. Був тричі одружений, мав двох дочок і трьох синів. Його правнучкою, по лінії останнього шлюбу з Агафією Єропкиною, була .... дружина Олександра Пушкіна – Наталя Гончарова...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


ІТ-шникам хочуть змінити правила гри в Україні. Що передбачає Дія Сіті

Економіка та фінанси 2622 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 11.02.2021 | Всі публікації | Версія для друку

ІТ-шникам хочуть змінити правила гри в Україні. Що передбачає Дія Сіті
“IT-ринок в Україні розвивається доволі швидко і найкраще, що може зробити держава, - це не намагатися влізти і все зіпсувати", - каже київський програміст про можливість того, що незабаром вся система роботи ІТ-фахівців у країні може змінитися.

Вже багато років він зареєстрований як ФОП, і вважає, що саме ця система дозволила ІТ-бізнесу вийти з тіні: "Раніше майже вся IT-сфера була в тіні, і лише з появою можливості працювати як ФОП почала виходити звідти. З підвищенням податків процес може піти у зворотному напрямку, назад в початок 2000-х".

Серед ІТ-шників є й інше ставлення до того, як працює система зараз.

"Неприємно відчувати, що я недоплачую податки, ніби я не повністю виконую свій громадянський обов’язок. Крім того, регулярно замислююсь, що насправді я не співробітник, і формально я у своїй конторі не працюю", - розмірковує київський розробник Андрій, який так само оформлений як ФОП і працює в Luxoft.

Проте, додає він, і на загальній системі оподаткування в її нинішньому вигляді не хотів би працювати: "Якщо податок на дохід фізичної особи складає 18%, податок на фонд заробітної плати 22%, то зниження мого добробуту майже вдвічі мене не влаштовує".

На початку літа минулого року міністерство цифрової трансформації запустило сайт для проєкту Дія Сіті, який за рік встигли назвати і віртуальною вільною економічної зоною, і офшором для ІТ-компаній, і навіть "державою в державі".

За цей час ідея Дія Сіті оформилася не в один, а навіть у кілька законопроєктів, які парламент може розглянути вже незабаром. А наприкінці січня у міністерстві заявили про інформаційну атаку на проєкт - буцімто через низку критичних матеріалів про Дія Сіті у ЗМІ.

Навіщо потрібні ці законопроєкти, які зміни вони передбачають, і що думають про них бізнес та самі IT-шники?

В чому проблема?

ІТ-бізнес в Україні - приклад того, як попит ринку на цифрові технології та можливість платити менше податків сприяли тому, що галузь буквально "вистрелила".

На кінець 2019 сектор ІТ формував близько 4% ВВП країни, а експорт послуг галузі перевищив 4 млрд доларів, що вивело її в лідери разом із АПК та металургією.

При цьому більшість працівників галузі зареєстровані як ФОП на спрощеній систем оподаткування, а це означає, що максимальна ставка податку для них - 5%.

Це дуже суттєва конкурентна перевага, якщо порівняти це із тим, що платять працівники та роботодавці на загальній системі оподаткування. Саме тому виходить, що програмісти, зарплати яких на порядок вищі за зарплати вчителів чи лікарів, платять на порядок менше податків.

Власне, в ІТ-бізнесі й не приховують цього, адже не порушують закон, і лише попереджають, що у разі, якщо правила гри зміняться, мало що зможе втримати освічених, мобільних і затребуваних фахівців від того, щоб не шукати роботу та кращі умови за межами України.

Втім, виглядає, що "валізні" настрої вже не настільки сильні серед українських IT-шників, як кілька років тому.

"Хто хотів поїхати - вже виїхали. Є багато, хто хоче, але за кордоном не беруть аби кого, - каже київський програміст Олексій. - В Європі життя не дешеве, а компенсація не така велика. Її можна навіть порівняти з тією, що є в Україні. У США не так просто виїхати навіть тоді, коли на тебе там чекають (необхідна робоча віза, і в останні роки це лоторея)".

"Одразу би точно не поїхав. Але почав би задумуватись. Як мінімум, почав би вивчати пропозиції і готуватись до співбесід", - каже розробник Андрій, і навіть не виключає, що замислився б про зміну фаху.

Водночас він наголошує: "Однозначно, збільшення податків погіршило б економічні стимули для галузі, зменшило би прибутковість для бізнесу, спричинило відтік кадрів, погіршило би ринок взагалі".

Андрій також розповідає, що "є колеги, які чітко прораховують співвідношення зарплати і вартості життя, і якби воно виявилось на користь еміграції, були би готові виїхати".

Але разом із тим, за його словами, багато кого з його колег тримають в Україні "емоційні аргументи - прив’язаність до батьків, друзів, рідних місць, своєї культури, і вони не виїхали б за жодних обставин".

На цьому тлі Дія Cіті можна вважати спробою влади не лише зберегти спрощені умови ведення бізнесу для ІТ-галузі, але й простимулювати його. І водночас упорядкувати відносини з тими, хто працює у цій галузі, та визначити межі її "особливості" серед інших галузей економіки.

"Конкурентні позиції України в боротьбі за інвестиції та таланти погіршуються, - вважають ініціатори змін. - Необхідно не обмежуватись лише наданням пільг інноваційному бізнесу та інвесторам в технології, а також створити більш гнучке правове регулювання для залучення капіталу, охорони прав інтелектуальної власності, віддаленої та попроєктної роботи, залучення іноземних талантів, укладення договорів онлайн, а також забезпечити свободу договору та безпеку ведення інноваційного підприємництва".

Кількісним показником того, що все це працює, має стати зростання частки ІТ в українській економіці до 10% за 5 років.

Як же пропонують змінити галузь

Автори "магістрального" законопроекту - Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні - пропонують низку кардинальних нововведень.

Зокрема, йдеться про те, щоб ІТ-компанії ставали "резидентами" Дія Cіті, і тоді вони зможуть укладати "гіг-контракти" із "гіг-працівниками", які виконуватимуть "гіг-завдання", чи окремі проекти.

Автори новацій сподіваються, що зробити вибір на користь Дія Cіті спонукатиме і норма про застосування елементів англійського права - для захисту інвестицій, а простіше - щоб уникнути "маски-шоу".

Якщо хтось із державних органів захоче проконтролювати резидентів Дія Cіті, то вони повинні узгодити це із керівником або заступником керівника відповідного центрального органу виконавчої влади. А кримінально-процесуальні дії щодо резидентів погоджуються із "прокурором не нижче рівня прокурора області".

Показовим є те, що гіг-контракти можуть містити зобов’язання працівників про нерозголошення, непереманювання, неконкуренцію, про що, звісно, не можна домовитися із ФОП. Принаймні формально.

Приєднання до Дія Cіті є добровільним, тож компанії можуть просто залишити все, як є, - тобто і надалі працювати за системою ФОП. Проте тоді вони не отримають певних переваг, - і це стосуються не лише перевірок.

На відміну від ФОП-працівників, гіг-працівники зможуть отримати "бонуси", властиві найманим працівникам, - лікарняні, оплачувані відрядження, звичайну та декретні відпустки. Все це можна прописати у гіг-контрактах, хоч насправді вони не є класичними трудовими договорами.

Держава також гарантує, що законодавче регулювання для тих, хто стане резидентом Дії, не погіршуватиметься - принаймні 15 років.

У проекті закону є перелік видів діяльності, які дають право компанії приєднатися до Дія Cіті. Розмір середньої місячної винагороди у такій компанії не повинен бути меншим за 1400 доларів, а кількість працівників - не менше 9.

Визначати, чи компанія може приєднатися до спецрежиму, може за певних обставин і уряд. Вирішувати, пускати чи не пускати когось у Дія Сіті, буде Мінцифри, як орган, відповідальний за державну політику в цій сфері.

Не все так казково

Втім, кожна із запропонованих у проєкті закону новацій наразилася на сувору критику, - зокрема, і від тих, хто працює у галузі ІТ.

А ключове питання - яким же буде податкове навантаження на ІТ-галузь - поки що залишається без відповіді.

Автори законопроекту декларують, що податкове навантаження за гіг-контрактами становитиме 5% ПДФО, ЄСВ у 22% з мінімальної заробітної плати та 1,5% військового збору. Крім того, планується введення податку на виведений капітал для компаній у розмірі 9%.

"Але всі ці зміни наразі не підкріплені окремим документом - адже податкової частини законопроєкту про Дія Cіті ще досі не було зареєстровано у Верховній Раді", - зауважує Ольга Куничак, менеджер ІТ комітету Європейської Бізнес Асоціації.

З іншого боку, каже вона, податкові умови для тих, хто приєднаються до Дія Сіті, будуть відрізнятися від тих, що матимуть інші компанії навіть у тій самій галузі, а це порушує один з головних принципів податкового законодавства - рівності усіх платників перед законом.

"Створення такого спеціального режиму, як Дія Сіті суперечитиме рівним правилам гри, адже окремі переваги, які декларуються законопроєктом №4303, будуть доступні лише його резидентам, а не усій індустрії в цілому", - каже Ольга Куничак.

Костянтин Васюк, виконавчий директор Асоціації IT Ukraine, що є найбільшим об’єднанням компаній-розробників ПЗ в Україні, взагалі припускає, що у проєкті є ризики збільшення податкового навантаження на галузь, - "як це сталось, наприклад, в січні 2021 року в Білорусі, коли податкова ставка для компаній-резидентів аналогу Дія Сіті — Парку високих технологій (ПВТ) — різко збільшилась з 9 до 13%".

Ще один блок претензій стосується того, що проєкт закону про Дія Сіті фактично дає Мінцифрі права регулятора ринку. А там, де є нові регуляції, є й можливості для корупції, і визначення хто свій, а хто чужий у ручному режимі.

"Реалізація проєкту Дія Сіті означає, що в IT заходить регулятор — орган, який контролюватиме IT-індустрію. Як саме? Буде вирішувати, хто може, а хто не може бути резидентом, якими будуть членські внески та куди вони будуть направлятись", - каже Костянтин Васюк.

Виконавчий директор IT Ukraine також звертає увагу, що деякі мобільні оператори вже виявили бажання приєднатися до Дія Сіті, а отже, "цим експериментом, який анонсовано як спеціальний правовий режим для ІТ-компаній вже хоче скористатись і великий телеком-бізнес".

А у ЄБА вже навіть передбачають нову схему оптимізації податкового навантаження, - мовляв, для цього достатньо виділити ІТ-підрозділ якоїсь компанії в окрему юридичну особу, 90% діяльності якої відповідало б вимогам про приєднання до Дія Сіті.

"Таким чином, загроза зловживання спеціальними умовами, особливо враховуючи передбачені чинним текстом законопроєкту необмежені повноваження регулятора (тобто корупційні ризики), має всі шанси стати дуже гострою проблемою у майбутньому", - застерігає Ольга Куничак.

Що далі?

"У випадку запровадження додаткової регуляції та заборони роботи з ФОП-контракторами в рамках спецрежиму, ми прогнозуємо уповільнення темпів зростання IT-галузі, а з ним і зменшення обсягів сплачених податків в довготривалій перспективі", - каже виконавчий директор IT Ukraine Костянтин Васюк.

Там пропонують депутатам спільно із представниками галузі ІТ розробити інший законопроєкт, який врахував би реальні потреби індустрії.

Про те, щоб розробити ще один депутатський законопроект, кажуть і в ЄБА, - "аби нівелювати усі існуючі ризики".

Проте у Мінцифри твердять, що і так активно узгоджують свої пропозиції з представниками ІТ-бізнесу.

"Дія Сіті створюється у тісному діалозі з IT-ком’юніті", - написав у Facebook Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації.

А спротив ініціативі він пояснює тим, що "Дія Сity наступає на прихильників старих "порядків".

Головний та альтернативні проекти щодо Дія Сіті вже включені до порядку денного. Їх розгляд, як очікують у Мінцифри, має відбутися у лютому, а повноцінний запуск проєкту - вже у першому півріччі 2021 року.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Майбутнє відкидає свою тінь назад”
Іоганн Гете

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2021.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.