X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

27 листопада 2021, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Голодомор
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Ціни на продукти і олігархи – який зв’язок?

Економіка та фінанси 3102 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 16.02.2021 | Всі публікації | Версія для друку

Ціни на продукти і олігархи – який зв’язок?
В Україні подорожчали майже всі продукти, повідомив Держстат. Чому піднімаються ціни?

Опитані Радіо Свобода економісти, крім негативних тенденцій у світі, звернули увагу на суто українські причини подорожчання. Одна з них – інтереси олігархів.

ЯК ЗРОСЛИ ЦІНИ?

За даними Держстату, протягом січня цього року ціни в Україні у середньому підвищилися на 1,3%, порівняно з попереднім місяцем, і на 6,1%, порівняно з таким же торішнім періодом. У січні (порівняно з груднем) в Україні подорожчали майже всі продукти, повідомив Держстат.

Зокрема, було (грудень 2020 року) і стало (січень 2021 року) – в гривнях за кілограм:

- риба заморожена – 81 / 82 (+ 1 гривня);
- філе куряче – 91,7 / 94 (+ 2 гривні);
- цукор – 20,9 / 21,9 (+ 1 гривня);
- яйця – 27,5 / 32,3 (+ 5 гривень);
- яловичина – 144,8 / 149,5 (+ 5 гривень).

Протягом всього 2020 року ціни на цукор та яйця піднялися, зокрема, на 50%, а на олію – на 25%.

«ЛАНЦЮГОВА РЕАКЦІЯ»

Є досить різке зростання цін на енергоресурси на десятки відсотків – і на газ, і на електроенергію, пальне також не стоїть на місці. Й оскільки енергоресурси – обов’язковий елемент собівартості всіх без винятку товарів і послуг, це тягне за собою «ланцюгову реакцію» підвищення цін на всі без винятку товари і послуги. Так оцінив причини зростання цін економіст Андрій Новак.

«Це так звана інфляція собівартості, інфляція пропозиції. І ми знаємо, що ціни піднялися з першого січня, і тому показник інфляції є вищим, ніж раніше прогнозувалося урядом і Національним банком України», – зазначає Новак.

УРЯД І ОЛІГАРХИ

І не останню роль у всьому цьому відіграють олігархи, вважає експерт.

«Ціни йдуть вгору, бо уряд на догоду нашим енергомонополістам піднімає ціни на енергоресурси, чого можна було б не робити. Зокрема, у нас є вдосталь вітчизняної електроенергії, й могла б продаватися за власною собівартістю, плюс невелика маржа прибутковості для електростанцій. Газ у нас для потреб населення – також власного видобутку. І тому ціну варто формувати не за якимось європейським хабом, як це у нас роблять. А за так званим «газовим коктейлем». Тобто, собівартість газу власного видобутку плюс ціна дійсно того об’єму газу, який ми імпортуємо (імпортна ціна). Але уряд у нас працює не в інтересах усіх громадян, а як акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю «Кабінет міністрів України». Мета його (як і будь-якого товариства) – максимізація прибутку. З кого? З нас – споживачів податків. На догоду кого? На догоду монополістів – «Нафтогазу», «Укрзалізниці», «Енергоатому» тощо. Також уряд працює в інтересах провідних фінансово-промислових груп. Тих самих олігархів, які, очевидно, вже не просто лобіюють свої інтереси, а керують рішеннями уряду», – стверджує Новак.

Натомість Денис Шмигаль категорично заперечує залежність очолюваного ним уряду і себе як прем’єра від олігархів, зокрема від Ріната Ахметова. Зокрема, в інтерв’ю Радіо Свобода він сказав, що з компанії ДТЕК він звільнився «фактично у першому півріччі 2019 року». І у прем’єра, за його словами, інших контактів з олігархами, крім офіційних по роботі, немає.

«СКАЖІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ХТО ЦЕ ПРОЛОБІЮВАВ?»

Підвищення цін в Україні дійсно є, і це комплексна проблема, констатує у коментарі Радіо Свобода економіст Олег Пендзин. Далися взнаки і підняття мінімальної зарплати в Україні, і коронавірусна криза (негативні очікування щодо затягування пандемії), і світове підвищення цін на сировину (зерно, олію, цукор). Зводити її тільки до впливу олігархів – несправедливо. Хоча агробарони осторонь не залишилися. Пендзин звертає увагу – в середині України – європейські ціни на продукти харчування, з багатьох позицій вони навіть вищі за європейські. Наприклад, вироблена в Україні соняшникова олія коштує тут дорожче, ніж ввезена з України олія в Іспанії. І це не тому, що в Україні виробники завищують ціни, каже експерт. Справа в тому, що податок на додану вартість на олію в Іспанії – 5 відсотків, а в Україні – 20 відсотків.

«Бо є директива Євросоюзу, яка передбачає на продукцію аграрного сектору, на все, що входить до споживчого кошика, ПДВ – від 5 до 7 відсотків. А на промислову продукцію – 20 відсотків. В Україні ж і на промислову продукцію, і на аграрну – однаково 20 відсотків. От ця різниця у 15 відсотків і призводить до того, що курятина українська коштує в Польщі або державах Балтії дешевше, ніж в Україні. Верховна Рада проголосувала, а президент Зеленський підписав закон про зниження ПДВ на аграрну українську продукцію до 14 відсотків. Але тільки на сировинну аграрну продукцію – на зерно, на соняшникове насіння. Натомість на хліб, олію – тобто, на кінцевий продукт, лишилося 20 відсотків. А на зерно – 14 відсотків ПДВ. І в мене є запитання – скажіть, будь ласка, хто це пролобіював? Пролобіювали аграрні виробники. Вся Європа дбає про свого громадянина, і тому вона знижує податок до 5 відсотків не на сировину аграрну, а на кінцевий аграрний продукт. Перепрошую, пшеничний хліб у Польщі дешевший, ніж в Україні. Про що можна взагалі говорити?» – запитує спеціаліст.

«НЕ ЦІНИ ЗМЕНШУВАТИ, А ПІДНІМАТИ ДОХОДИ»

Загалом Олега Пендзина не цифра на ціннику цікавить. Важливе, каже, співвідношення між цінами і доходами.

«Мене цікавить – скільки я зможу за свою заробітну плату купити того чи іншого продукту? Скільки я за свою зарплату зможу прохарчуватися? Мене не цифра на ціннику цікавить, мене цікавить співвідношення доходів до тих цін, які є в магазині. Українська сім’я витрачає в середньому на продукти харчування 50 відсотків своїх доходів. А європейська сім’я витрачає в середньому на продукти харчування від 12 до 18 відсотків своїх доходів. Американська родина – в середньому 7 відсотків. В Україні цей показник – найгірший в Європі. Білоруська сім’я витрачає в середньому на продукти харчування до 32 відсотків своїх доходів, а російська – до 36 відсотків», – зазначає Пендзин.

Експерт вбачає причину цього в тому, що Україна лишається сировинною державою, а не державою-виробником.

«Коли ми йшли в Європу, коли повністю відкривали свої ринки (зокрема аграрні), ми думали, що в нас будуть вирівнюватися не тільки ціни. Ми розраховували, що будуть вирівнюватися з Європою і доходи. А доходи справді вирівнюються. І це відбувається дуже цікаво. Знаєте, як? Вони вирівнюються стосовно тих верств населення, яке їде на заробітки за кордон. Заробітчан багато. А по-друге, торік прийшло в Україну 12 з половиною мільярдів доларів від наших заробітчан. Про що це говорить? В Україні сформувалася модель, коли держава поставляє на зовнішній ринок сировину, напівфабрикати і робочу силу. А що отримує навзаєм? Високотехнологічну продукцію??? І чим зараз торгує Україна? 50 відсотків – це є аграрний сектор (точніше 45 відсотків або 22,2 мільярда доларів). При чому не перероблена продукція, а зерно. А ще 50 відсотків експорту – напівфабрикати, руда, заготівлі тощо. А навзаєм ми отримуємо автомобілі, побутову техніку, енергоносії (як же без них)», – перелічує експерт.

«ГРОШІ ЗАРОБІТЧАН – СЮДИ, А ПОТІМ – ТУДИ»

Великою мірою Україна є суто сировинною економікою, підкреслює Олег Пендзин. При цьому, на його погляд, нічого не робиться для зміни структури економіки на виробництво кінцевого продукту.

«Ми мали б передусім їсти, їздити, використовувати те, що виробляється руками українських виробників в Україні. З чого платяться податки в український бюджет. Мали би… А що є? Сюди прийшло 12 з половиною мільярдів доларів заробітчан. І вони пішли не на інвестиції, а на внутрішній ринок. На ці гроші куплені автомобілі, побутова техніка, квадратні метри нерухомості. Побудованої в Україні, але з імпортних матеріалів. І зрештою ці мільярди пішли у високорозвинені держави, які поставили в Україну цей імпорт. Тобто, гроші приходять сюди від заробітчан, а потім повертаються туди, де виробляється продукт, який ми з вами споживаємо», – каже економіст.

Що насамперед слід зробити, щоб Україна перетворилася з великого ринку збуту на державу-виробника? Починаючи з державних закупівель, треба порушувати питання локалізації. У розвинутій економічно країні за бюджетні кошти в межах державних закупівель максимальну перевагу отримують товари, вироблені саме в цій країні, зауважує Пендзин.

«Моя позиція така: зараз в Україні йде перегляд Угоди про асоціацію (п’ятирічний). Поруште питання: ввести в умови державних закупівель умови локалізації. А локалізація продукції – це щоб бодай щось робилося в Україні. Й тоді в європейських компаній з’явиться стимул завозити в Україну не товар, а інвестиції. Створювати в Україні робочі місця. Щоб у європейського виробника з’явилася альтернатива – або ввозити товари, вироблені, наприклад, у Польщі, або створювати в Україні робочі місця з виробництва цього товару. Наголошу – я не обмежую комерційні фірми у праві купувати товар будь-де за кордоном. В Європі, у США – купуйте! Але я за те, щоб за державний кошт із моїх податків створили робочі місця, де працюватимуть і платитимуть в Україні податки», – каже економіст.

Якщо такі структурні реформи здійснять в Україні, тоді зростуть доходи пересічних громадян. І співвідношення між доходами та цінами не буде найгіршим в Європі. Ніхто зменшувати ціни не буде – в Україні не планова радянська економіка з її дефіцитом на більшість товарів і нескінченними чергами. Мають зростати доходи, підсумовує Олег Пендзин.

Зі свого боку Денис Шмигаль наголосив, що основна стратегія України – залучення бізнес-інвестицій. Таке запевнення прем’єр зробив під час візиту до Брюсселя 10 лютого цього року, інформує «Урядовий портал».

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Минуле корисне тільки в тому сенсі, що вказує нам шляхи та засоби до розвитку”
Генрі Форд

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2021.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.