Актуально
25111 переглядів
 |
Кількість зайнятих ліжок із киснем для пацієнтів з COVID-19 в Україні досягла свого максимуму, можливості медичної системи вичерпані. Це визнає і сам міністр охорони здоров’я України Максим Степанов. За даними сайту українського міністерства охорони здоров’я (МОЗ), в медичних закладах країни є 67 тисяч 884 ліжок, підключених до централізованої системи подачі кисню чи обладнаних портативними кисневими концентраторами. З них, станом на 8 квітня, більше 57 відсотків зайнято пацієнтами, хворими на COVID-19. Враховуючи, щоденний майже двадцятитисячний приріст хворих на коронавірус, цілком можливо, що кисню вистачить не всім.
Лікарні працюють на межі
"На минулому тижні у нас ліжка були заповнені майже на сто відсотків. Усі 39 ліжок реанімації постійно зайняті. Як тільки звільняється ліжко, то нам переводять кисневозалежних пацієнтів з інших лікарень", - розповів DW заступник головного лікаря з медичних питань Київської міської клінічної лікарні №4 Георгій Аксютін. За його словами, як тільки почалася пандемія, його медичний заклад почав роботи з відновлення системи подачі кисню, полагодили криоциліндр для зберігання рідкого кисню на 20 тонн та закупили кисневі концентратори.
Однак і це не допомогло. "Якщо за рік раніше ми витрачали три тонни кисню, то зараз йде 5 тонн кисню щодня. Зараз 90 відсотків пацієнтів, які до нас поступає, потребують кисневої підтримки", - каже лікар.
Медзаклад працює на межі, розповідає далі Аксютін, оскільки всю кисневу апаратуру потрібно підключати в електромережу. Саме тут можуть бути проблеми. "Лікарні вже 150 років. У більшості приміщень стара алюмінієва проводка. І щодня ми молимося, аби вона витримала таке навантаження", - ділиться Георгій Аксютін. Перед схожими проблемами постали й інші лікарні.
Україна виявилась не підготовленою до третьої хвилі
Однак, що робити, якщо всі ресурси лікарень вичерпані? Ексголова Центру громадського здоров’я, а нині старший викладач Школи охорони здоров’я Києво-Могилянської академії Володимир Курпіта вважає, що з інфраструктурою та забезпеченням лікарень ліжками та кисневою розводкою вже нічого не можна зробити. Він переконаний, що третю хвилю коронавірусу українцям доведеться пережити саме в таких умовах.
"Пік захворювання на COVID-19, принаймні в Києві, буде ще десь тиждень. Коли ситуація стабілізується потрібно, щонайменше, провести інвентаризацію лікарень на наявність стаціонарної подачі кисню. І робити таку розводку далі по всім лікарням", - каже Курпіта. Він критикує, що через бюрократичні зволікання українська влада торік так і не підготувала інфраструктуру лікарень до приймання такої кількості хворих. Тому лікарням довелося рятувати життя пацієнтів за допомогою кисневих концентраторів, які потребують живлення від електромережі.
Але, як з’ясувалося, сама електромережа в багатьох лікарнях застаріла й не витримує енергоємну техніку. "Якщо буде перебій з постачанням, усі ці люди на концентраторах загинуть. Зараз вже нічого не зробиш. Ми повинні пережити, на жаль, цей жах зі смертями й починати готуватися до нової осінньої хвилі", - зазначає Курпіта.
Колапс медсистеми вже настав?
Протягом тижня DW зверталася до пресслужби МОЗ з проханням пояснити, чи є в українського уряду план Б щодо забезпечення лікарень ліжками, які підключені до кисню. Однак на момент виходу матеріалу відповіді на це від міністра охорони здоров’я України Максима Степанова так і не надійшло.
Натомість на сайті МОЗ у п’ятницю, 9 квітня, з’явилася інформація про те, що уряд схвалив застосування технічного кисню для кисневої підтримки пацієнтів із COVID-19. "Не чекаючи колапсу, уряд йде на вимушену міру й готовий тимчасово використовувати кисень технічний за умови відповідності його критеріям кисню медичного, які будуть підтверджені лабораторно", - сказав Максим Степанов, слова якого цитує пресслужба МОЗ.
До цього часу урядовці відмовлялися схвалювати застосування технічного кисню, аргументуючи це тим, що його використання у медичних закладах є небезпечним. "Колапс уже настав. Про це вже свідчить, що будь-який кисень у нас тепер рятівний кисень. Через те, що ситуація не контрольована, тепер доводиться постійно понижувати стандарти", - констатує колишній міністра охорони здоров’я України Павло Ковтанюк.
До теми:
