![]() |
І, як показують бомбові атаки в аеропорту Кабула, повстанські угрупування також не стоять осторонь.
Отже, що означає для світу прихід талібів до влади в Афганістані?
Пакистан
Сусідній з Афганістаном Пакистан може як виграти, так і програти від зміни влади в Кабулі.
Довжина спільного кордону між Пакистаном й Афганістаном становить 2400 кілометрів. 1,4 мільйона афганських біженців вже зареєстровані в Пакистані, і, за оцінками, багато з них живуть там без документів.
Отже, йому є що втрачати від нестабільності в Афганістані.
Але Ісламабад, можливо, має найтісніші зв’язки з талібами.
"Талібан" або "студенти" мовою пушту виник на початку 1990-х років на півночі Пакистану. Багато афганців, що від самого початку приєдналися до руху, отримали освіту в пакистанських медресе (релігійних школах).
Хоч Пакистан завжди заперечував допомогу талібам, він був однією з трьох країн разом із Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами (ОАЕ), які визнали талібів, коли ті були при владі в Афганістані. Це також остання країна, яка розірвала дипломатичні зв’язки з угрупованням.
Хоч пізніше афгансько-пакистанські відносини погіршилися, нині "серед пакистанського керівництва панує думка, що вони досягли певних успіхів", пояснює Умер Карім з британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI).
Для тих в Пакистані, хто дивиться на світ через призму конкуренції з Індією, перемога "Талібану" означає менший вплив Індії в країні.
"У Пакистані негативно ставилися до присутності індійських консульств уздовж пакистансько-афганського кордону - в таких містах, як Джелалабад і Кандагар", - каже Карім.
"Вони вважали їх головними спонсорами антипакистанських сил, як-то "Техрік-е Талібан Пакистан" [радикальне ісламістське угруповання] на півночі країни та белуджських повстанців на півдні".
Пакистан сподівається, що з приходом до влади "Талібану" зможе відновити свій вплив, пояснює Карім.
"Більшу частину торгівлі Афганістан здійснює через Пакистан, зокрема основними товарами, як-от борошном, рисом, овочами, цементом та будівельними матеріалами", - каже він.
Крім того, Пакистан хоче створити "економічний сухопутний міст" з республіками Центральної Азії через Афганістан, допомагаючи з’єднати країну з економікою більшого регіону.
Ця економічна залежність може спонукати "Талібан" до співпраці з Пакистаном з низки питань, зокрема безпекових.
"Уряд Талібану, що вже має досвід глобальної ізоляції, не може піти проти Пакистану", - каже Карім.
Росія
Росія досі пам’ятає десятирічну війну (з 1979-го по 1989-й), яку Радянський Союз програв афганським повстанцям.
Найбільше Росію непокоїть те, чи може Афганістан стати притулком для джихадистів з кавказького регіону, особливо для тих, що пов’язані з так званою Ісламською державою (ІД), яка є ворогом як для Росії, так і для "Талібану".
Москва швидко усвідомила силу талібів й почала взаємодіяти з цим угрупованням ще до того, як Захід розпочав виводити звідти свої війська.
Федір Лук’янов, головний редактор журналу "Росія в глобальній політиці", заявив ВВС, що Москва продовжить свою "двоїсту політику" щодо Афганістану.
"З одного боку, вона спробує встановити контакти з "Талібаном", щоб гарантувати політичну безпеку. З іншого боку, в Таджикистані збільшилась чисельність російських військ, й інтенсивна військова співпраця з Таджикистаном і Афганістаном може запобігти приходу [екстремістів] до цих країн з афганської території", - каже він.
У ширшому сенсі вихід США з Центральної Азії знижує вплив Вашингтона над регіоном, який Росія вважає своєю сферою впливу.
"Те, що добре для нас, погано для американців, а те, що погано для нас, добре для американців. Сьогодні ситуація - не на користь американців, тому для нас це добре", - сказав Financial Times московський політолог Аркадій Дубнов.
Китай
Інтереси Китаю в Афганістані пов’язані як з економікою, так і з безпекою.
Після виходу США китайські компанії отримали козирі у гірничодобувній галузі Афганістану, зокрема на рідкісноземельні елементи, які використовують в мікрочипах та інших передових технологіях.
За оцінками американських експертів, вартість афганських корисних копалин становить 1 трлн доларів, а за даними афганського уряду, - втричі більше.
Але, як повідомила 24 серпня китайська міжнародна газета Global Times, китайські компанії поки що ретельно вивчають політичні й безпекові ризики.
Крім того, їхня робота в Афганістані залежатиме від можливих санкцій Заходу, пише газета.
Зі стратегічної точки зору, китайський уряд має вагомі підстави для подальшої присутності в Афганістані - країна розташована у стратегічній точці китайського прєкту "Економічний пояс Шовкового шляху", що передбачає торговельні й інфраструктурні ініциативи як в Ірані, так і в Пакистані.
І, як і Москва, Пекін занепокоєний тим, що Афганістан може стати притулком для екстремістів в регіоні, особливо з огляду на ситуацію в західному районі Китаю Синьцзян.
Китай "має невелику ділянку кордону з Афганістаном, зауважує Джонатан Маркус, дипломатичний оглядач й колишній кореспондент BBC. А китайська влада активно переслідує мусульманську меншину на заході своєї країни і має непокоїтись через те, що ісламістські терористи, які виступають проти Пекіна, можуть спробувати використати Афганістан як базу. Тож не дивно, що китайські дипломати в останні тижні так активно улещують талібів".
25 серпня під час телефонної розмови президенти Китаю й Росії домовилися про готовність "активізувати зусилля у боротьбі з загрозами тероризму та незаконного обігу наркотиків, що надходять з Афганістану".