Актуально
22060 переглядів
 |
Міністерство аграрної політики та продовольства констатує річне зростання цін на майже на всі основні види сільськогосподарської продукції станом на 3 вересня. Найбільше подорожчали цукор - на 75 відсотків до 22,09 гривні за кілограм - та соняшникова олія - на 70 відсотків до 49,66 гривні за літр. Також здорожчали яйця, м’ясо, крупи, пшениця та овочі. Урозріз тренду пішла лише картопля, яка єдина серед основних продовольчих товарів здешевшала - в середньому на 14 відсотків. DW з’ясовувала, чому ростуть ціни, якими вони можуть бути до кінця року та чи можливо їх знизити.
Економічні та природні причини
Зниження ціни на картоплю відбулося, тому що цьогоріч виявився хороший врожай, але велика кількість опадів змусила аграріїв швидше її реалізувати, навіть подекуди у збиток собі, пояснює DW заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. "Справа в тому, що через вологість картоплю важко зберігати, а складських потужностей недостатньо", - каже він.
Утім, щодо решти сільськогосподарської продукції спостерігався зворотній тренд. Причина - підвищення цін у світі через вихід з пандемії, коли попит почав зростати, а багато підприємств не встигли почати роботу після зупинки, зазначає Марчук. Однак на вартість вплинули й природні чинники, зокрема, це стосується цукру. "В 2020 році в багатьох регіонах була посуха і отримано меншу врожайність цукрових буряків. Як наслідок заводи менше виробили цукру і собівартість зросла", - каже Марчук. Дійсно, торік в Україні вироблено 982 тисяч тон цукру, що на 34 відсотків менше ніж в 2019 році.
Олія також постраждала від меншої кількості врожаю - в 2020 році зібрано на близько 3 мільйонів тон менше порівняно з 2019 роком, говорить Марчук. "Але це не вплинуло на ціну, так як Україна вирощує і переробляє значно більше ніж може споживати - близько cеми мільйонів тонн на рік соняшникової олії, тоді як ринок споживання - 500 тисяч тон на рік", - каже він.
Тому основною причиною високої ціни були зовнішні ринки, зауважує Марчук. "У світі скоротилося вирощування сої і рапсу, тому ці культури заміщували соняшниковою олією", - пояснює експерт.
Високий попит
На попит як основну причину здорожчання олії вказує і аналітикиня "Українського клубу аграрного бізнесу" Світлана Литвин. "Зокрема, Китай, який є другим по величині світовим імпортером соняшникової олії в світі, в 2020 році в півтора рази збільшив свої закупки", - каже вона у розмові з DW.
Здорожчання тваринницької продукції стало наслідком зростання цін зернових та олійних культур, які використовують як корм для тварин і що складають основну собівартість кінцевого продукту, переконаний професор Київської школи економіки і експерт із земельних питань Олег Нів’євський.
Про це каже і Литвин, зауважуючи, що зростання цін на зернові культури стало причиною суттєвого скорочення обсягів промислового виробництва курячих яєць. "За сім місяців 2021 року виробництво становило 4,1 мільярда штук, що на 24 відсотки нижче за показник за аналогічний період минулого року. При цьому попит зберігається, тому ціни на яйця зросли", - каже вона.
Але не варто знімати відповідальність за здорожчання з торгових мереж, впевнений Марчук. "Адже навіть коли підприємства реалізовували цукор по 23,5 гривні за кілограм, торгові мережі продавали по 29-30 гривень. Також на ціну впливає подорожчання цін на енергоносії в Україні", - впевнений експерт.
Що чекати далі
На ціну олії буде впливати співвідношення попиту та пропозиції як на українському, так і світовому ринках, впевнена Литвин. "Щодо пропозиції, то Україна очікує гарний врожай насіння соняшнику і, відповідно, достатню кількість виробленої соняшникової олії. Водночас на світовому ринку спостерігається значний попит. Тому ціни залишаться на поточному рівні до кінця року, значних коливань поки що не очікується", - каже вона.
Для ринку яєць характерна сезонність через значну частку в структурі виробництва продукції від домогосподарств - 47 відсотків, пояснює Литвин. "Несучість птиці в домогосподарствах зменшується в холодні місяці, що додатково значно знижує пропозицію. Цей процес поступовий, починається в вересні і закінчується в квітні. Тому до новорічних свят буде спостерігатися поступове зростання ціни на яйця з піковим показником близько 40 гривень за десяток", - прогнозує вона.
Можуть подорожчати протягом осені молочні товари, тому що період літніх надоїв минув, а наразі спостерігається дефіцит сировини, попереджує Марчук. "Скоріш за все буде плюс 10-12 відсотків до кінця року", - прогнозує він.
А от для зростання ціни на цукор передумов у цьому сезоні нема, тому що погодні умови сприяли урожаю, каже Марчук. "Сьогодні вже майже всі з 33 цукрових заводів запущені в роботу. Я думаю, що найближчим часом вартість цукру становитиме 23-24 гривні за кілограм", - зазначає він.
Загалом очікувати здешевлення продовольчих товарів не варто, впевнений Нів’євський. "Вони будуть на високому рівні до кінця цього та протягом наступного сезону. Основні причини - високі ціни на нафту та газ, значний попит з боку Китаю, а також політика дешевого долара, яку нині сповідує Федеральна резервна система (центробанк. - Ред.) США", - каже він.
Що можна зробити для зниження
Змінити ситуацію могла б знижена ставка податку на додану вартість (ПДВ) на кінцеві продукти харчування, впевнений Марчук. "В Європі на продукти із соціального кошика ставка становить 5-7 відсотків. В Україні - 20 відсотків", - зауважує він.
Утім, подібну точку зору не розділяє Нів’євський. Він вказує, що в Європі політика знижених ставок не виправдала очікувань. "Ціни насправді не знижуються для кінцевих споживачів, а додаткова маржа переходить у прибутки виробників або ритейлерів. Крім того, це створює корупцію, зловживання та додаткові витрати на адміністрування ПДВ. Якщо це є в Європі, то в Україні можна помножити", - каже він.
Та й взагалі немає сенсу штучно обмежувати ціни, додає Нів’євський. "Для виробників зараз хороша пора - рекордний врожай і ціни, і можна гарно заробляти. Це позитивно впливає на економіку - виробники більше виробляють, доходи населення збільшуються, і податки сплачуються", - каже він. Завдання уряду - допомогти тим, хто не може заплатити ціну за продукти - адресна продовольча допомога, зазначає Нів’євський. "Штучне обмеження ціни може призвести до дефіциту, адже виробники зменшать постачання продукції через відсутність мотивації. Наочний приклад штучного обмеження цін - дефіцит в СРСР", - підсумував експерт.
До теми:
