X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

23 січня 2022, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- у 1919-1920 роках Кам`янець-Подільський ненадовго став державним центром України - останньою столицею УНР. Сюди перемістилися Директорія та Уряд УНР. В місті постав Комітет охорони Республіки. Однак у 1920 році Червона армія розгромила війська УНР.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Оперативні групи, спецназ «Вимпєл» та «МДБ»: як ФСБ Росії управляє «ДНР» та «ЛНР»?

Військова справа 2118 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 20.12.2021 | Всі публікації | Версія для друку

Оперативні групи, спецназ «Вимпєл» та «МДБ»: як ФСБ Росії управляє «ДНР» та «ЛНР»?
Незважаючи на численні докази, Росія восьмий рік заперечує, що окупувала частину Донбасу. Ми вже розповідали про структуру управління угрупованнями «ДНР» та «ЛНР».

Її можна розділити на чотири блоки, раніше детально зупинилися на політиці та економчних питаннях, сьогодні ж мова – про безпеку і військову сферу. Розкажемо про те, яким чином бойовики підпорядковані командуванню збройних сил РФ, розкриємо специфіку роботи ФСБ на окупованих територіях та назвемо імена співробітників Федеральної служби безпеки Росії, яких відправили в Донецьк і Луганськ.

Новочеркаськ – невелике місто у Ростовській області, яке місцеві називають столицею донського козацтва. Тут звична справа на вулиці зустріти не лише патруль «козаків», але й солдатів та офіцерів російської армії.

«За сім тисяч кілометрів, з Іркутська, приїхав спеціально, щоб служити, оскільки з центру Сибіру відправляють на південь», – розповідає військовослужбовець збройних сил Росії, на якого ми випадково натрапили на вулиці міста. З 2017 року в Новочеркаську розташований штаб 8 армії, яку Росія створила після початку війни на Донбасі.

«Якщо з точки зору чоловіків говорити, то все-таки люди, швидше за все, ідуть по контракту, тому що багато частин, заробіток стабільний, особливо під час пандемії, яка триває не перший рік. Можу розповісти з власного досвіду – служу, ще жодного разу такого не було, щоб зарплата не прийшла, невчасно чи обрізана. Тому – якщо мужчина, то військовослужбовець», – відповідає на запитання про те, де працюють місцеві жителі, військовослужбовець російської армії.

«Ми в районі Будьонівської (вулиці – ред.) живемо, по Будьонівській іноді проходять машини з солдатами кудись, можливо, на навчання їдуть чи в Ростов на якісь огляди – лише це я бачу», – розповідає про присутність військових у місті жителька Новочеркаська.

«Не скажу, що після 2014 року (стало більше військових – ред.), але у нас тут перебуває 8-а армія. Єдине, що дуже подобається, – паради, які відбуваються 9 травня. Техніка, солдати – дійсно відчувається свято, майже як у Москві», – розповідає місцева пенсіонерка.

Військовослужбовець, якого ми зустріли на вулиці російського міста, переконує, що близькість Донбасу на службу ніяк не впливає. Однак за даними Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України, саме зі штабу 8-ї армії в Новочеркаську командують бойовиками на Донбасі, першим армійським корпусом в Донецьку і другим – у Луганську.
«Якщо говорити про роль цих корпусів, по-перше – це сковування наших військ. Та система оборони і взагалі ті рубежі, які визначені для першого і другого армійських корпусів, передбачають не тільки оборонні операції, а й наступальні. Відповідно, будь-яке сковування наших військ – це теж загроза. І відповідно, роль і місце корпусів, ми чітко бачимо, в планах застосування збройних сил Російської Федерації проти нашої держави визначені», – зазначив представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скибицький.

Спецпідрозділ «Вимпєл» на Донбасі

Якими є ці корпуси – ми детально зупинимося нижче. Зараз же поговоримо про повністю закритий і маловідомий важіль управління окупованим Донбасом. Управляють ним із московської Луб’янки. Наприкінці 2014-го у Донецьку та Луганську створили «МДБ» – так звані «міністерства державної безпеки».

«Це один із елементів російської окупації, тобто перетворення окупованих територій в аналог російської території. В ідентичний спосіб відбулася фактична анексія Південної Осетії, Абхазії. Якщо взяти регіональний орган територіальної безпеки Російської Федерації, управління ФСБ у Воронежі, в Ростові чи Краснодарі, і його структуру порівняти з тим, що в Донецьку, Луганську – це буде структура «міністерства державної безпеки», – розповідає представник контррозвідки СБУ.

Контррозвідка Служби безпеки України передала Донбас Реалії записи телефонних розмов осені 2014 року. За даними силовиків, на одному з них співробітники управління «В» («Вимпєл») ФСБ Росії Микола Рожков (позивний «Молот») і Олексій Кушнір (позивний «Серб») обговорюють деталі та час в’їзду групи осіб з Росії на територію України через неконтрольований українською владою кордон. На іншій розповідають про деталі того, яким чином його перетинають.

«Серб», це «Молот» турбує. Стою на посту. Заявку не подали», – жаліється Микола Рожков. «Та подали все, коли ти подзвонив. Все записано, 8:55 було, коли подали. Я телефоную черговому в Ростов. Черговий телефонує начальнику відділу кордону. Той телефонує на пункт пропуску. Звідти дзвонять тому х*ю, який стоїть на шлагбаумі. Як тільки ви подаєте заявку, вона моментально їде в Ростов», – відповідає Олексій Кушнір.
Згідно з даними авіаперельотів, які є в нашому розпорядженні, «Серб» або Олексій Кушнір часто літав з Москви до Ростова в компанії Геннадія Анатолійовича Прусакова. Людина з такими ж даними у відкритих джерелах значиться як герой Росії, полковник, співробітник групи «Вимпєл» ФСБ Росії.

«Це спецназ з елементами оперативної роботи за межами Російської Федерації. У Донецьку і Луганську перебувають на ротаційній основі співробітники управління «В». Це невеликі групи, по 5 осіб. В їхні функції входить силове забезпечення діяльності оперативної групи ФСБ, навчання спецпідрозділів «МДБ», «МВС», «Генпрокуратури». Це і супроводження важливих персон, які інкогніто прибувають на окуповані території, це можуть бути керівники міністерств Російської Федерації, керівники управлінь адміністрації президента РФ – вони їх охороняють, зустрічають на кордоні і супроводжують. Вони виходять на бойові операції, на лінію зіткнення, приймають участь у снайперських, контрснайперських операціях. Тобто вони активно приймають участь в бойових діях проти України», – розповідає представник контррозвідки СБУ.

В одній з наданих СБУ розмов, наприклад, Микола Рожков обговорює «втрати» в його бойовій групі, йдеться про загибель двох осіб. Інші співробітники управління «В», які засвітилися на Донбасі, Володимир Балашов та Ілля Балуков. Вони, як і більшість «вимпелівців», які приїжджають на Донбас, є співробітниками так званого гірського відділу. Балуков, до речі, керував групою в Луганську на початку 2020 року – якраз у той час, коли зняли відоме відео з російськими снайперами.
Більшість «вимпелівців», які приїжджають на Донбас, є співробітниками так званого гірського відділу управління «В» ФСБ Росії
Більшість «вимпелівців», які приїжджають на Донбас, є співробітниками так званого гірського відділу управління «В» ФСБ Росії
«МДБ» і оперативні групи ФСБ в Донецьку та Луганську

Однак «Вимпєл», фактично, нижня ланка у структурі збудованій російською ФСБ на Донбасі. По-перше, варто повернутися до донецького та луганського «МДБ».

«Вони збирали інформацію про тих, хто колись служив в СБУ, в міліції – або пішов вже зі служби, або їх вигнали з цих структур. І я знаю декілька таких випадків, коли їх також кидали на підвал, обробляли, тому що родини тут залишалися, і вони підписували документи і ставали частиною цієї структури. Були, зрозуміло, ті, хто свідомо пішов. Вже у 2015 році вони, фактично, контролювали всю ситуацію, витіснивши бандформування. І починають створювати систему інформаторів, розповсюджують її в різних структурах, систему доносів і відслідковування, спостереження за тими, кого вони вже вважали ворогами «молодих республік», – розповідає релігієзнавець, колишній полонений угруповання «ДНР» Ігор Козловський.
Керівник так званого «МДБ» угруповання «ЛНР» Анатолій Антонов насправді Рашид Садиков, справжнє ім’я керівника «МДБ» угруповання «ДНР» Володимира Павленка – Володимир Євдокимов
Керівник так званого «МДБ» угруповання «ЛНР» Анатолій Антонов насправді Рашид Садиков, справжнє ім’я керівника «МДБ» угруповання «ДНР» Володимира Павленка – Володимир Євдокимов
За даними контррозвідки СБУ, багато співробітників «МДБ» – це колишні працівники українського МВС, а ось керівний склад – громадяни Росії, які в Україні перебувають під вигаданими іменами.

Голова так званого «МДБ» угруповання «ЛНР» Анатолій Антонов насправді Рашид Садиков. Це прізвище вже звучало у пресі. А ось справжнє ім’я керівника «МДБ» угруповання «ДНР» Володимира Павленка ми називаємо вперше – Володимир Євдокімов. Зареєстрований він у Краснодарі на вулиці Думенка.

Також громадянами Росії є співробітники «МДБ» угруповання «ЛНР» Микола Куренков та Микола Кравцов. Їхні справжні прізвища Курочкін і Крайній. Але головну роль у сфері безпеки відіграє навіть не «МДБ», а оперативні групи ФСБ, які відправляють з Москви.

«В Луганську вказана група складається орієнтовно з 13 осіб, в Донецьку – близько 15. Їх очолюють кадрові співробітники центрального апарату Федеральної служби безпеки Російської Федерації і їхній особовий склад, вказаних груп, складається із кадрових оперативних співробітників Федеральної служби безпеки Російської Федерації. Як правило, це співробітники Воронезького, Ростовського і Краснодарського регіональних управлінь ФСБ. Керівник вказаної групи – це співробітник 5-ї служби департаменту оперативної інформації ФСБ РФ. Ротації періодичні, вони можуть бути або 2 місяці, або 4 місяці – залежить від обставин», – розповідає представник контррозвідки СБУ.

Сьогодні ми назвемо імена п’яти керівників цих груп, які час від часу бувають на Донбасі. Олександр Шингирьов (позивний «Арбат»), Олексій Корнєв (позивний «Айсберг»), Костянтин Максимов (позивний «Карел»), Станіслав Полянцев (позивний «Бродяга»), Андрій Курилкін (позивний «Дипломат»). Як стверджують в СБУ, без відома керівника оперативної групи на окупованих територіях нічого не відбувається, а відповідають вони за кілька напрямків.
Керівники оперативних груп ФСБ Росії на Донбасі
Керівники оперативних груп ФСБ Росії на Донбасі
«Організація роботи вказаних «міністерств», контроль за діяльністю оперативних працівників «МДБ» «ДНР» і «ЛНР». Це також забезпечення контррозвідувального режиму на окупованих територіях, контроль за так званими «органами влади» окупованих територій. Це і організація охорони «кордону» «ДНР»/«ЛНР» з Російською Федерацією, з територіями підконтрольними уряду України. Це і шифрований спеціальний зв’язок. Тобто всі функції, які притаманні органам безпеки. При цьому «міністерства державної безпеки» вони використовують як інструментарій, як допоміжні структури, основну роботу роблять вони», – розповідає представник контррозвідки СБУ.

У різний час на окуповані території у складі цих оперативних груп приїжджали інші співробітники ФСБ. З цього списку варто виділити Олександра Марченка, який, за даними СБУ, курує роботу Андрія Кочетова – голови так званої «профспілки працівників малих підприємств «ЛНР». Завдання Кочетова – налагодити контакти з профспілками країн Європи та Південної Америки і таким чином легалізувати угруповання «ЛНР». Що він і намагається робити.

«Про важливість Кочетова для ФСБ говорить, наприклад, те, що коли він перетинає неконтрольований кордон України з Росією, заїжджає на територію Російської Федерації, його перебування в Ростові і посадка на літак до Москви завжди забезпечується оперативним працівником ФСБ, який контррозвідувально забезпечує ростовський аеропорт Платова. Аналогічна історія відбувається у Москві», – розповідає представник контррозвідки СБУ.

«МДБ» відповідає не тільки за політичну ситуацію, вона відповідає за ситуацію навколо можливих якихось злочинів серед військових, накопичення зброї, контрабанда зброї – все ж тече в Росію. Одночасно вони відповідають за особливі позиції, наприклад, за сигарети. Там три великі обладнані фабрики, які виробляють контрабандні сигарети – в Дебальцевому, біля Донецька і в Луганській області», – розповідає журналіст латвійського видання «Спектр» Дмитро Дурнєв.

«Сьогодні вказані підприємства розширились. Чому вони так розширились, тому що в них виникли нові ринки збуту і ці ринки збуту далеко за межами Луганська, Донецька, і навіть України та Росії. Продукція підпільних тютюнових фабрик виявляється по всій Західній Європі, вона і в Великій Британії є. За наявності військових вздовж неконтрольованого кордону України з Росією, дуже важко уявити, щоб оця величезна маса тютюнових виробів, без контролю з боку тих самих «арбатів», «карелів», «бродяг» і так далі перетинала контрольований Росією кордон і далі без перешкод вантажилась на судна в Новоросійську, Таганрозі», – розповідає представник контррозвідки СБУ.

Катування в «МДБ» і роль ФСБ

Але все ж головне, з чим асоціюється абревіатура «МДБ» у місцевих жителів – це страх, структура, з якою краще не мати нічого спільного. Через підвали так званих «міністерств держбезпеки» та інші незаконні в’язниці, такі як «Ізоляція», пройшли сотні людей. І часто байдуже – співпрацював ти з українськими спецслужбами чи ні, мав проукраїнську позицію чи навіть навпаки.

«Всі ці «арешти» – вони для того, щоб люди боялись. Щоб у всіх прошарках суспільства були арештовані люди. І всі розуміли, що у будь-який момент тебе можуть арештувати – не за щось, а тому що. Тому що, чому б тебе не арештувати. Жити там можна тільки розраховуючи на лотерею, на просте розуміння того, що там в тюрмах приблизно 12 тисяч місць – більше посадити неможливо. А людей – за мільйон. І просто всіх не пересадиш. Але будь-кого можна закрити, з будь-ким можна зробити що завгодно», – вважає Дмитро Дурнєв.

«Коли людина потрапляє до цих місць незаконного утримання, практично вони всі проходять через катування. Катування для того, щоб зламати людину, зламати її гідність, зламати її психологічно. Головна мета – це, фактично, витіснити з окупованих регіонів активну меншість, яка має свою позицію, має свою думку. І залякати пасивну більшість. Створення на цих територіях квазідержав – це певний експеримент російської окупаційної влади, щоб створити щось на зразок тоталітарного режиму, відтворити ті зразки, які були в 30-і роки в Радянському Союзі. І я розумію, що дивляться, як буде вести себе населення, як їх треба залякувати, з тим, щоб, можливо, перенести, і я бачу, що і переноситься, це вже і в цілому на Росію», – розповідає Ігор Козловський.

Релігієзнавець пройшов через підвал донецького «МДБ». За його словами, часто «брудну» роботу виконували місцеві, росіяни ж, навпаки – намагалися вести «інтелектуальні бесіди». Але історія одного з колишніх в’язнів луганського «МДБ» свідчить про інше.

Чоловіка затримали, а потім катували співробітники того самого управління «В» ФСБ Росії. Він упізнав голос одного з них. А допомогла у цьому – п’яна бійка в луганському ресторані «Корона», яка сталася у 2019 році. У записі телефонної розмови, який надала контррозвідка СБУ, керівник однієї з груп управління «В», про які ми розповідали вище, Артем Івакін (позивний «Кащей») обговорює зі своїм другом, бойовиком Олегом Гармашем (позивний «Аміго») наслідки цієї бійки внаслідок якої в Івакіна місцевий «міліціонер», майстер спорту з боксу, відібрав пістолет і розбив йому обличчя.

Зрештою «Аміго» вдалося повернути зброю і залагодити конфлікт на місцевому рівні. Але згодом Артема Івакіна з серйозними проблемами зі здоров’ям евакуювали в Москву. Та на кар’єру Івакіна інцидент, схоже, ніяк не вплинув. За даними СБУ, зараз він перебуває в Луганську. Згадану телефонну розмову ми дали послухати одному із колишніх в’язнів луганського «МДБ».



«По-перше, я відчув страх. Таке відчуття, ніби я знову повернувся туди. Страх реально залишився», – розповідає про свої враження від почутого голосу Дениса Івакіна колишній полонений угруповання «ЛНР». Ми не називаємо прізвище чоловіка, оскільки на окупованих територіях у нього залишилися родичі. У підвалі «МДБ» він провів близько року та впевнений, що катували його саме росіяни.

«Вони так і кажуть – ми з Тамбова, ми приїжджі. Вони матом так і кажуть – ми можемо тебе просто приху**ить і поїдемо. Нам нічого не буде. Вони догола роздягнули мене, поклали на дерев’яні двері. Весь одяг зняли з мене і струмом почали бити. Потім хтось з них взяв дерев’яну балку, бив по ногам і каже: «Краще зізнавайся, все скажи. Якщо ми будемо тебе по ногах бити – все життя будеш інвалідом». Я кричу: «нічого не знаю, я все сказав». Були такі моменти, якби не хлопці в камері, якби вони не стояли біля мене всю ніч, може, я б і повісився», – згадує колишній полонений угруповання «ЛНР».

«Мені в Москві доводилося чути такий вислів, що це гнійна рана для України. У нас була така цікава розмова – один мій московський товариш, не останній, і мій донецький друг, теж доволі забезпечений. І ось донецький друг почав обговорювати, що він хоче купити подарунок дочці. І москвич йому каже – чому ти не перевозиш сім’ю в Москву? Той відповідає – ну як, можливо, у нас щось налагодиться. Той відповідає – ні, не налагодиться, це створено як гнійна рана для України. У гнійній рані не потрібно тримати дітей і сім’ю, потрібно вивозити. Я люблю росіян, які говорять чесні речі. Гнійна рана, так. Але вони помиляються – це гнійна рана на тілі Росії. Тому що приїжджають на три місяці «ФСБешники» і курують концтабір «Ізоляція», потім їдуть у Вороніж із цим досвідом. І за 8 років скільки їх таких роз’їхалось по Росії?» – розповідає Дмитро Дурнєв.

Армійські корпуси Південного округу

Паралельно з «МДБ» Росія створювала ще одну структуру для прикриття окупації – так звані армійські корпуси. Перший – у Донецьку, другий – у Луганську. За даними головного управління розвідки Міноборони України, формували їх на базі батальйонно-тактичних груп збройних сил РФ, які зайшли на Донбас у серпні-вересні 2014-го.

«Формування здійснювали генерали і офіцери збройних сил Російської Федерації. До речі, якщо говорити про цих генералів, то після бойових дій на території України вони зробили серйозну кар’єру. Той же самий генерал Кузавльов, на той час він був заступником командувача армії, він формував другий армійський корпус. Після повернення в Росію він був командувачем і 20-ї армії, 8-ї армії. Остання посада – це заступник командувача Південного військового округу. Той же самий, на той період полковник, потім генерал, Бондарєв, інші генерали і офіцери, після повернення з України зайняли ключові позиції в збройних силах Російської Федерації. Станом на жовтень-листопад 2015 року формування корпусів було завершено і, по суті, на сьогоднішній день їхня структура майже не змінилася», – розповідає Вадим Скибицький.

За даними ГУР, штатна чисельність корпусів 35 з половиною тисяч осіб. Укомплектовані вони на 80%. На озброєнні перебуває близько 480 танків, 200 реактивних систем залпового вогню, близько 900 бойових броньованих машин.

«Чисельність 35 тисяч, плюс-мінус одна-дві тисячі, – вона недостатня для того, щоб використовувати всю ту техніку і озброєння, яке є в розпорядженні цих корпусів. Відповідь на питання, а що ж відбувається, полягає в тому, що у випадку початку бойових дій туди повинні прибути російські військовослужбовці, солдати і офіцери, які просто сядуть на ці танки і бронетранспортери і поїдуть, це так звані кадрові частини», – вважає російський військовий експерт Юрій Федоров.

Загалом експерти впевнені, що на широкомасштабні операції ці корпуси не здатні. Спільнота InformNapalm опублікувала карту того, як розташовані підрозділи бойовиків на передовій. Близько 195 кілометрів лінії фронту закриває перший корпус, десь 158 – другий. У Головному управлінні розвідки Міноборони України останнім часом відзначають нарощування Росією на окупованих територіях систем протиповітряної оборони.

«Ці армійські корпуси мають певну копію російських армійських корпусів і радянських армійських корпусів. Це зведені мотострілецькі бригади, до яких приєднані різного типу полки, розвідполки, танкові полки, інженерно-саперні полки, полки зв’язку. До кожного з таких військових угруповань приєднані військові радники, які є або інструкторами або ж є безпосередніми командувачами. Зараз вони напряму приїжджають з Росії, вони беруть командування під себе, доповідають напряму в Південний військовий округ про те, що відбувається», – розповідає спікер міжнародної спільноти InformNapalm Михайло Макарук.

«Загалом безпосередньо в першому і другому армійських корпусах перебуває близько 600–800 офіцерів збройних сил Російської Федерації на різних посадах. Перший корпус, штаб корпусу, командування бригад, полків – це реальні військовослужбовці, офіцери збройних сил Російської Федерації. До речі в жовтні-листопаді відбулася ротація вищого керівного складу другого корпусу, зараз є новий командувач 2-го корпусу, який прибув з Росії, змінилися командири бригад окремих і цей процес відбувається постійно. Єдине, якщо у 2015–2016 роках ми мали більш досконалу, більш точну інформацію стосовно цих осіб, то після того, як ми оприлюднили всі ці дані, росіяни почали дуже активно легендувати всіх офіцерів, які перебувають на території України, посилився контррозвідувальний режим, документи прикриття, будь-які контакти – на контролі», – розповідає Вадим Скибицький.

Втім, як показує приклад співробітників «МГБ», а насправді ФСБ, – будь-яка інформація рано чи пізно стає публічною. Частина людей, про яких ми сьогодні розповіли, рішенням РНБО та указом президента України у листопаді потрапила до українського санкційного списку.

Але найбільше, напевне, не пощастило «вимпелівцю», про якого ми не згадали – Дмитру Капишкіну. Через деякий час після відрядження на Донбас, 2019 року, його заарештували. За наліт на один із московських банків йому загрожує до 8 років ув’язнення.

Ми надіслали офіційні запити до Міноборони та ФСБ Росії з питаннями щодо їхньої ролі в управлінні ОРДЛО, але відповіді не отримали. Також ми намагалися додзвонитися до фігурантів нашого матеріалу, але на дзвінки з невідомого номера вони, очевидно, вирішили не відповідати.


Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Військова справа»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Вони вважають життя наше забавою і житіє прибутковою торгівлею, бо кажуть, то повинно ж звідкілясь мати прибуток, бодай із зла”
Біблія

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2022.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.