Актуально
23067 переглядів
 |
Таку заяву у вівторок зробив офіційний представник Державного департаменту США Нед Прайс.
Вдень 11 січня російський Західний військовий округ оголосив про початок навчань на полігонах у Воронезькій, Білгородській та Брянській областях, що межують з Україною. Також маневри стартували у Смоленській області. Як заявили в Міноборони Росії, у навчаннях задіяні близько 3 тисяч військовослужбовців, приблизно три сотні одиниць військової техніки, у тому числі танки Т-72Б3, БМП-2, а також штатне стрілецьке озброєння.
ЗМІ у США напередодні опублікували з посиланням на джерела в адміністрації президента перелік нових можливих санкцій щодо Росії. Передбачається, що їх можуть застосувати у разі широкомасштабного російського вторгнення в Україну. У переліку є і заборона експорту в Росію будь-яких споживчих товарів, що використовують вироблену або розроблену в США електроніку.
Один із проєктів санкцій розробили сенатори від Демократичної партії, який очолює керівник комітету з міжнародних справ Боб Менендес.
Цей проєкт, якщо його ухвалять, а Росія наважиться розпочати нову агресію проти України, зокрема передбачає:
Запровадження жорстких санкцій проти президента Росії Володимира Путіна, прем’єра Михайла Мішустіна, глави МЗС Сергія Лаврова, міністра оборони Сергія Шойгу, а також цілого ряду інших високопоставлених російських чиновників. Передбачається, що доступ до їхнього закордонного майна заблокують, а в’їзд до США закриють.
Запровадження економічних санкцій проти «Сбербанку», ВТБ, «Газпромбанку», «ВЕБ.РФ», Московського кредитного банку, «Альфа Банку», банку «Відкриття», «Радкомбанку» та Російського фонду прямих інвестицій.
Санкції проти російського зовнішнього боргу.
Санкції проти «Північного потоку-2».
Автори проєкту не виключають, що документ допрацюють і внесуть до переліку санкцій і заходи проти нафтогазових та вугільних російських компаній.
Крім того, якщо Росія розпочне вторгнення, автори проєкту пропонують розкрити повну інформацію про майно Володимира Путіна.
Експерти проєкту Російської служби Сибір.Реалії впевнені, що у цьому виді під забороною для Росії опиняться комунікаційні електронні пристрої брендів із будь-якої країни. У тому числі зібрані в Китаї. А вже ввезені працюватимуть лише у дуже урізаному вигляді, без оновлення програмного забезпечення.
У повідомленнях, опублікованих у New York Times, Reuters, AP та Bloomberg, перелік можливих санкцій збігається, відрізняючись у незначних деталях, оскільки остаточний перелік можливих обмежень ще не затверджений.
За даними New York Times, зокрема, розглядається заборона на експорт до Росії будь-яких споживчих товарів, які використовують вироблену або розроблену в США електроніку. Це може стосуватися мобільних телефонів, комп’ютерів та побутової техніки, у тому числі вироблених у третіх країнах, якщо вони використовують американські компоненти або програмне забезпечення. При цьому видання зазначає, що продовжуються дискусії про те, як російські громадяни сприймуть таку заборону – покладуть вони за неї відповідальність на президента Володимира Путіна чи на США та їхніх союзників.
Йдеться також про відключення найбільших російських фінансових інституцій від світових транзакцій.
Також розглядаються технологічні санкції. Як пише New York Times, вони можуть бути спрямовані проти «улюблених галузей промисловості Путіна», зокрема аерокосмічної та збройної. Вони можуть торкнутися виробництва російських винищувачів, зенітно-ракетних систем, протисупутникової оборони та космічних систем. Також обмеження можуть стосуватися інноваційних технологій, таких, як штучний інтелект та квантові обчислення.
Reuters також повідомляє, що американські чиновники розглядають включення Росії до переліку країн, на які поширюються найжорсткіші експортні обмеження. Зараз до групи таких країн входять Куба, Іран, КНДР та Сирія. Неясно, чи йдеться в цьому випадку про ембарго на постачання російських енергоносіїв за кордон і як до цього можуть поставитися європейські союзники США.
11 січня прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав можливість нових санкцій США проти Росії «своєрідною артпідготовкою» на тлі консультацій щодо гарантій безпеки, що відбуваються в Женеві.
«Слава Богу, посудомийки не відносяться до категорії «найсвятішого», хоча це дуже важливо для зручності в побутовому житті... Так, справді, бачимо, що як мантру наші американські опоненти продовжують погрози про майбутні санкції. Очевидно, що здійснюються інформаційні вкидання у різні засоби масової інформації, от як у названу газету, про те, що це будуть за санкції. Я б сказав, що, напевно, це стосується категорії такої своєрідної інформаційної артпідготовки перед тим раундом консультацій, який відбувся вчора», – заявив Пєсков.
«Глобальний ринок не дасть оминути санкції»
Експерти, опитані журналістами проєкту Сибір.Реалії, насамперед зазначили, що торкнуться можливі санкції не стільки посудомийок та іншої побутової техніки (хоча і їх теж), скільки засобів зв’язку – смартфонів, планшетів, ноутбуків, телевізорів, ігрових консолей, процесорів, відеокарт та інших комплектуючих для збирання ПК.
«Звісно, ці санкції вплинуть на наш ринок. На нього насамперед, тому що чим технологічніша техніка, тим простіше її контролювати та запроваджувати щодо неї санкції. Важко оцінити рівень обмежень, тому що деталей немає. Але якщо припустити, що під заборону потраплять будь-які американські компоненти, то заборона зачепить будь-які гаджети будь-яких брендів. Абсолютно всіх. Навіть якщо збирається смартфон у Китаї або, власне, в Росії. Теоретично, це серйозно позначиться на ринку в Росії, на побутовому житті росіян. Та й практика у вигляді історії з Huawei показала, що навіть китайські виробники дуже реагують на те, що кажуть американські регулятори. Прогнозувати складно, але можна сказати, що це не порожні слова, це серйозна річ», – упевнений співзасновник та президент великої мережі електроніки DNS (роздрібна мережа продажу комп’ютерної, цифрової та побутової техніки, складальне виробництво комп’ютерів, зокрема ноутбуків, планшетів та смартфонів) Дмитро Алексєєв.
У 2018 році влада США звинуватила компанію Huawei у промисловому шпигунстві. Після цього Японія, Австралія, Нова Зеландія та Канада поспішили відмовитися від китайської продукції. Слідом за американським урядом були змушені відмовитися від роботи з Huawei й комерційні структури: Google внесла персональну заборону – заблокувала доступ Huawei до платформи Android та всіх супутніх сервісів; Intel, Qualcomm, Broadcom та Xilinx оголосили про припинення співпраці. Microsoft відмовилася оновлювати на мобільних пристроях виробника свої операційні системи. Внесення конкретної компанії до «чорного списку» багато експертів тоді назвали за дією «аналогічним до санкцій».
Публiкацiї за темою «Політика»:
