Юлія Тимошенко оголосила нову газову війну Росії. Так вважають російські ЗМІ. В цьому сьогодні переконує читачів російське видання “Газєта”, зі статею із якої ми вас ознайомимо.Українського прем'єра вчора чекали в Москві. Не дочекалися. Її візит замінив ультиматум. "Сьогодні, коли ціна на газ збільшилася більш ніж в три рази (у 2005 році, коли Юлія Тимошенко була прем'єром, газ коштував $55 за 1 тисяча кубометрів. - "Газєта"), а вартість транзиту практично та ж, прийшов час провести дискусію між Україною і Росією щодо вартості транзиту газу через Україну до Європи", - заявила в Києві Тимошенко після того, як стало відомо, що візит перенесений на кінець лютого.
Це оголошення газової війни. Умови агресора: "Газпром" повинен заплатити "Нафтогазу" контрибуцію і покрити збитки від підвищення ціни на газ з 1 січня 2008 року з $130 за тисячу кубометрів до $179,5. Зараз український транзит коштує $1,7 за тисячу кубометрів на 100 км. Тимошенко націлювалася на потроєння ціни транзиту.
Москві буде нелегко. Але по-перше трьох газових війнах - крадіжки палива в 1990-х, подвоєння ціни в 2006-му і вибивання боргу в $1,3 млрд. в 2007 році - переміг "Газпром".
План Юлії Фрідріхівни Украросси
Юлія Тимошенко - справжній стратег. Минулі невдачі Києва її аніскільки не хвилюють: її ж тоді не було на посаді прем'єра. Зараз же вона вибрала кращий момент для атаки. І в союзниках у Тимошенко – просте додавання.
"Газпром" експортує в рік 256 млрд. кубометрів (дані 2006 року). З них 151 млрд. кубометрів – в далеке зарубіжжя. 55 млрд. кубометрів – в Україну, і всі вони походять з Середньої Азії. 130 млрд. кубометрів йдуть з Росії до Західної Європи транзитом через Україну. Разом: Україна є монопольним транзитером і майже монопольним споживачем російського і середньоазійського газу в СНД.
Інший союзник Тимошенко – віднімання. В світі вибухнула фінансова криза. Фондові ринки падають, капітали втікають, кредити дорожчають. "Газпрому", який бере у борг не соромлячись, ніде зараз брати дешеві позики для перекредитування боргу, не кажучи вже про кредити на будівництво магістральних газопроводів, що обходять Україну. До того ж ряд з них розрахований не на нинішні, а на додаткові експортні об'єми. Перш за все, йдеться про Nord Stream. Через нього планується, зрештою, поставляти до Німеччини, Голландії, Бельгії, Франції і Великобританії близько 55 млрд. кубометрів газу з Штокмановського родовища, розробка якого ще не почата. До того ж екологічні протести Фінляндії, Естонії, Швеції і Польщі явно затягують цей проект і роблять його дорожчим.
Частково замінити український транзит можуть тільки "Блакитний" і "Південний" потоки. Проте, якщо перший вже запущений, хоч і поки орієнтований тільки на Туреччину, то другий – не вийшов із паперової стадії розробки. Втім, навіть після запуску, термін якого поки невідомий, "Південний потік" зможе узяти на себе не більше 40% українського транзиту (55 млрд. кубометрів). І при цьому про збільшення експорту "Газпрому" на південному і південно-західному напрямі не йдеться.
Висновок: реальної альтернативи Україні, як монопольній країні-транзитеру, немає. А значить, доведеться змиритися з підвищенням вартості транзиту до разів – до повної компенсації Україні подорожчання середньоазійського газу.
Не випадково ще два роки тому глава Інституту енергетичної політики Володимир Милов в інтерв'ю "Газєті" попереджав, що цінова атака на Україну дорого агукатиметься Росії. Ціни, по ланцюжку, роздмухуватимуть і середньоазіатські виробники, і українські транзитери.
Форсування Дніпра
"Газпром" вчора не став коментувати заяву Юлії Тимошенко. У офісі компанії лише стисло відмітили, що основним чинником при визначенні ставки транзиту є рівень витрат на транспортування, а докладніші дані про прибутки від транзиту газу як через Росію, так і через Україну є комерційною таємницею, чому і не розкриваються. Відомо, що зараз тариф на транзит російського газу до Європи через Україну складає $1,7 за прокачування 1 тисячі кубометрів на 100 кілометрів. Тобто "Газпром" платить Києву близько $3 млрд. на рік за транзит. Транзит середньоазіатського газу для України стоїть дешевше – трохи більше $30 за прокачування 1 тисячі кубометрів на 2,5 тисячі кілометрів. Тобто близько $1,2 за 100 кілометрів.
Таким чином, очевидною відповіддю "Газпрому" на дії Юлії Тимошенко може стати збільшення ставок по транзиту середньоазійського газу.
Втім, вчора компанія RosUkrEnergo розповсюдила зловісну заяву свого прес-секретаря Андрія Кнутова. Він повідомив, що на 23 січня 2008 року об'єм російського газу, поставленого компанією RosUkrEnergo споживачам України, склав більше 1 млрд. кубометрів. Кнутов нагадав, що ціна, по якій його купує RosUkrEnergo, складає $314,7 за 1 тисячу кубометрів.
Фактично це чорна мітка Юлії Тимошенко: один необережний рух – і середньоазійський газ (а "Газпром" законтрактував його увесь) продаватиметься за пільговою ціною не Україні, а комусь іншому. Тоді $314,7 за 1 тисячу кубометрів стане для України об'єктивною реальністю.
Це розуміє Президент України Віктор Ющенко. У конфлікті Юлії Тимошенко з "Газпромом" він виступив на російській стороні. Ющенко упевнений, що ресурсів для підняття ціни за транзит газу немає, тому що Росія відповість симетрично.
Розв'язка конфлікту наступить в третій декаді лютого: саме на цей час планується засідання комісії Путін-Ющенко в Москві і одночасний візит Юлії Тимошенко в гості до Віктора Зубкова.
Редакційний коментар “Аратти” Ми абсолютно не здивовані тональністю типово російської публікації на газову тематику. При чому, окремо зазначимо, що із усього сьогоднішнього масиву інформаційної атаки на Україну, ми обрали такий матеріал, що, певною мірою, претендує на об'єктивність. Хоча б, в якійсь частині.
Зокрема, нас абсолютно не дивує, що багатократне підвищення відпускних цін на газ російським монополістом, подається російському загалу, як нормальний, абсолютно дружній до України, крок. А спроба більш-менш адекватного підняття цін за послуги транзиту - не інакше, як агресія, при чому проти усієї Росії, а не газового монополіста. Не більше і не менше. Хоча, як для нас, непідйомною для розв'язання є загадка: який же спільний інтерес у мільярдерів-керівників Газпрому та пересічного росіянина, який живе у безпросвітних злиднях? У отриманні надприбутків Газпромом від пограбування сусідніх держав? І на цьому тлі вже, чесно кажучи, важкувато казати про такі ефімерні категорії, як здоровий глузд. Або, - взаємовигідне співробітництво.
Тим більше, що газпромівські діячі злегка прибрехали російським журналістам щодо ціни транзиту середньоазійського газу через територію РФ. А вона дорівнює ціні транзиту російського газу через українську територію. Із 2004 року, завдяки патріотичним зусиллям Президента України Кучми та його вірного соратника прем'єра Януковича. Але це - також не дивно.
Бо вочевидь, що формулу взаємовигідності, кремлівське керівництво розуміє як отримання подвійних прибутків: за рахунок доданої вартості та зухвалого обрахування покупця, яке більше нагадує звичайнісіньке пограбування.
Читаючи цей матеріал, ми чомусь раптово пригадали численні публічні фрази-заклики нашого гаранта про те, що українска політика має бути
проукраїнською, що українським керівниками треба вилікуватися від комлексу меншуватості. І ми, несподівано, задали самі собі питання: а сам Президент Ющенко вже не страждає на ці недуги?
І найприкріше те, що ми так і не змогли дати собі однозначної відповіді. А ви?
Переклад - Аратта-Україна
Актуально
25091 перегляд
Публiкацiї за темою «Світ про Україну»:
